Георгій народився та виріс у Києві, закінчив художню школу та має освіту, яка не пов’язана з мистецтвом тату. Думки про кар’єру з’явилися ще у восьмому класі, як і саморобна тату-машинка, де замість голки була струна. Будучи підлітком, хлопець почав переносити малюнки з паперу на тіло і вже потім зрозумів, що для цього потрібно мати професійну техніку та належні вміння. Спочатку ідея стати тату-майстром виникла, щоб самотужки в майбутньому перекрити підліткові невдалі тату, а згодом Георгій став професіоналом і закохався у свою роботу.

– Як клієнт має готуватися до сеансу татуювання?

– Якщо місце нанесення буде не з приємних (наприклад, сосок, лікоть, пахви, біцепс), бажано за два дні перед сеансом мазати його спеціальним кремом двічі на день, щоб полегшити відчуття. Також важливо поїсти, виспатися і мати гарний настрій. Якщо людина дуже боїться болю, то за півгодини до початку роботи можна випити знеболювальний засіб.

– Ви використовуєте знеболювальне під час сеансу?

– Тату-майстрові важко працювати зі знеболювальним зовнішнього використання, бо від нього шкіра стає більш гумовою та дубовою. Це може заважати при роботі та впливати на кінцевий результат. Якщо ж клієнт зовсім уже не може терпіти біль, я пропоную зробити паузу, поїсти, поспілкуватися, щоб відволіктися, і потім продовжити. Або ж узагалі перенести залишок роботи на інший день, якщо є така можливість.

– Які частини тіла найбільш чутливі до болю?

– В усіх різний больовий поріг, тому не можна сказати точно. Я зустрічав людей, яким було не боляче на горлі, але на передпліччі вони ледве стримували сльози та кричали. Узагалі найбільш болісними є горло, пахви, соски та інтимні зони.

– На що слід звернути увагу мало обізнаній в мистецтві тату людині, коли вона вперше йде на сеанс?

– Дуже важливою є кваліфікація майстра та його вміння працювати в конкретному стилі. Після ознайомлення з якістю робіт потрібно запитати, як проходить сеанс і чи все простерилізовано. Варто звернути увагу на етикетки на препаратах та на упаковку стерилізації з тримачами.

– Як проконтролювати чи дотримано правил дезінфекції?

– Потрібно попросити тату-майстра разом підготувати місце для роботи, щоб бути присутнім і бачити, чи все стерильно. Ні для кого не секрет, що деякі майстри працюють удома. В цьому випадку особливо небезпечно сідати на вже готове місце. Краще постояти 40 хвилин над душею в майстра, але бути спокійним щодо свого здоров’я.

– Як доглядати за татуюванням після сеансу?

– Від того, як власник тату доглядатиме за малюнком залежить 50% краси зображення. Є два види загоєння. Перший – за допомогою загоювальної плівки. Майстер наклеює її на ділянку шкіри, де розташоване тату, і людина ходить так 4 дні, після чого потрібно обережно зняти плівку під теплою водою, щоб зайвий раз не травмувати верхній шар шкіри. І потім протягом шести днів двічі на день треба мазати тату зволожувальним кремом, щоб новоутворена корочка не була пересушена.

Другий вид загоєння більш перевірений роками. Після сеансу потрібно вдома зняти пов’язку, яку зробив майстер, промити шкіру теплою водою, промокнути серветкою, намазати крем, який порадив майстер, накласти серветку і замотати харчовою плівкою або закріпити малярним скотчем дитячу пелюшку. Цю процедуру потрібно повторювати тричі на день протягом п’яти днів, а потім ще приблизно десять днів мазати кремом двічі на день.

– Як впливає розміщення малюнка на кінцевий результат?

– Усе залежить від того, що зображене на малюнку та в якому він стилі. Реалізм зазвичай розміщують на м’язах, рухливих елементах. А тату в графічному стилі, більш традиційне, добре виглядатиме на статичному місці.

– Ви стикаєтеся з дискримінацією щодо тату?

– У нашій країні є проблема в тому, що люди з тату асоціюються з зеками, вбивцями чи в кращому випадку хуліганами. У Європі інша політика – там можна бути спокійним. У нас можуть косо подивитися на людину з маленьким татуюванням, а в Європі нічого не скажуть навіть тому, в кого все обличчя татуйоване. У нас залишилася стара політика і я, як майстер і як власник тату, постійно це відчуваю і бачу.

– Чи зобов’язаний тату-майстер уміти малювати?

– Так, це обов’язково. Якщо ж тату-майстер не вміє малювати, він не розуміє самої структури та об’єму татуювання. Він не зможе передати ті рівні лінії та показати глибину відтінків, переходи тіней, тобто наситити тату максимально належним чином.

– Що робити, якщо майстер помилився під час роботи? Чи було таке?

– Коли я тільки починав, таке траплялося часто, але я навіть не пам’ятаю, коли помилявся останній раз. Буває, що клієнт ворухнувся чи саму голку повело (брак у виробництві картриджа чи голки). У такі моменти головне – не панікувати, зробити паузу, повернутися, подумати і вирішити, як це штучно приховати. Ми маємо зробити так, щоб ніхто нічого не помітив, тоді на допомогу й приходить художня школа та вміння малювати.

– Чи допомагає майстер визначитися з ескізом, якщо у клієнта немає точного бажання?

– Обов’язково. Зважаючи на побажання клієнта по стилю, напряму кольору і таке інше, ми, як модельєри, підбираємо до людини ескіз, а не людину до ескізу. Ми максимально намагаємося зробити щось індивідуальне і красиве, що б підходило конкретному клієнту.

– Що у вас найчастіше просять набити?

– Фразу «my life is beautiful» *моє життя красиве*, «my life – my rules» *моє життя – мої правила*, і «оnly God can judge me» *тільки Бог може судити мене*. Часто люди приходять з ескізами з Інтернету, а не з індивідуальними, і виходить так, що майстер багатьом клієнтам робить одного й того ж тигра.

– У вас є якісь табу щодо татуювання?

– Я відмовляюся набивати клієнтам імена людей, із якими вони зустрічаються. Для мене це табу. Вірогідність того, що вони завжди будуть разом – 50 на 50. Також не люблю робити тату на інтимних місцях, бо я соромлюся.

– Хто частіше приходить на сеанси: дівчата чи хлопці?

– Залежить від того, як себе поставить майстер. Якщо дивитися статистку клієнтів, котрі прийшли до мене, то це приблизно 70% чоловічої аудиторії, тому що я працюю в стилі реалізм, а він націлений скоріше на хлопців. Дівчата люблять більш естетичні татуювання.

– Кому і коли не можна робити тату?

– Я ні в якому разі не раджу робити неповнолітнім, по-перше, з естетичних норм. Розум ще не повністю сформований, і людина може в дорослому житті шкодувати про тату, як я колись у свій час. Перекривати чи виводити – дуже складно. Так само і з норм біології, бо шкіра ще остаточно не сформувалася – буде трохи гірше загоюватися, що може вплинути на результат. Хоча в нашій країні немає жодного закону, де би чітко говорилося про заборону робити тату до 18 років без дозволу батьків, цим правилом не нехтує жоден тату-майстер, який поважає себе.

– Які є медичні протипоказання?

– У першу чергу я, напевне, ставлю діабет. У людей із цим захворюванням татуювання може не зажити. Є також певні хвороби крові та шкіри, які забороняють робити тату. І, звичайно, жінкам у період вагітності та лактації це протипоказано.

– Чи правда, що після першого татуювання не зможеш зупинитися?

– Абсолютно точно. Є одне «але» – припустимо, якщо перший у житті сеанс був занадто болісним чи тату погано зажило, то на психологічному рівні ставляться бар’єри, і не буде бажання повторювати цей досвід. А якщо все пройшло добре і татуювання гарно зажило, то є велика вірогідність, що захочеться ще. Моєму найстаршому клієнту було 74 роки, і мені здалося, що поки він не зупиняється.

Найголовніше – ні в якому разі не намагайтеся економити на татуюванні, тому що до нас постійно приходять люди, щоб перекрити невдале тату. Краще накопичити суму – і прийти до хорошого майстра, який втілить ваше бажання за один раз, безболісно, спокійно, і ви підете додому милуватися цим довше, ніж усе своє життя.

– Як татуювання змінює життя?

– Це все скоріш за все психологічно: якщо людина налаштовує себе, що із цим тату стане ледве не безсмертною, то, грубо кажучи, так і буде.

На фото: Робота Георгія Куруніна.