На пенсії він не змінив "профіль". Тож показує і розповідає про своє домашнє господарство.

Сад надії

 – Ось це – мій "Сад надії", – показує Василь Адамович молоденький, щойно закладений сад. – Тут у мене росте шовковиця, фентезі (лисий персик – абрикос, схрещений із персиком), айва, актинідія (сорт ківі, що вирощують на присадибних ділянках), годжі (дуже корисна лікарська ягода, у Японії її називають ягодою ніндзя), кизил (чоловіча ягода), жимолость (темно-сині ягоди, які корисно вживати для профілактики низки захворювань), ожина. Всі ці сорти для свого "Саду надії" я знаходив через Інтернет і купував. Кожен із них має свої особливості висадки, догляду, обрізання. Плоди, при належному догляді, дерева дадуть через 4-5 літ, а кущі – на другий рік. Ходжу біля них, як біля малих дітей. Щодня спостерігаю, оглядаю кожен саджанець і радію, коли листочки розпускають, коли підростають, а хто і цвітом порадує, а потім – першою жменькою плодів. Цей сад – то моя гордість і моя надія.

А ось тут, поруч, приготував земельну ділянку із добірним ґрунтом. Коли у дворі ставочок викопували, то родючий шар землі вивозили на ці сотки. Тепер діляночка підживлена, підкріплена – на ній що завгодно посади, то урожай буде. А ось, погляньте, що на низовині у мене росте. Тут кислотний ґрунт. Додав до нього два вози торфу, тирси, перемішав усе і висадив брусниці та лохину. Все обгороджено і захищено від курей. А деревця молоді змушений був оббивати жерстю, захищаючи від непрошених гостей – бобрів.

Помідори не купуємо

– Поруч – невелика тепличка для помідорів, – продовжує свою розповідь-екскурсію Василь Адамович. – Ми не купуємо на ринку, а самі висіваємо та вирощуємо у ній до 150 саджанців помідорів. Причому різних сортів – ранніх, середніх і пізнього дозрівання. З настанням тепла висаджуємо помідори у відкритий ґрунт, а 20-30 кущів залишаємо і доглядаємо у теплиці, щоб мати ранні помідори до власного столу. Від фітофтори помідори рятуємо перший раз препаратами з магазину. А надалі – кропимо їх самостійно зробленим розчином: на 10 літрів води 1 літр козячої сироватки і додаємо декілька крапель йоду. Так вирощуємо екологічно чистий продукт для споживання. Помідори консервуємо і заквашуємо. Найчастіше використовуємо класичний рецепт для консервування помідорів: на 3 л – 1 стопка солі, 1 стопка оцту, 2 стопки цукру. Крім різних видів консервування, робимо й квашені помідори за декількома рецептами. Відомий рецепт – на 10 літрів води додати 0,5 літра солі, розмішати і заливати помідори. Використовуємо ще один рецепт для квашених помідорів: 200 г цукру, 200 г солі на 10 літрів води, розмішуєш і заливаєш. Між іншим, є спеціальні сорти помідорів для заквашування.

Без картоплі ніяк

Василь Адамович поділився і власним підходом щодо вирощування картоплі:

– Садимо ми її порівняно небагато – до 25 соток, – розповідає. – Технологія називається голландська, але насправді це наш давній, дідівський спосіб вирощування картоплі. Для хорошої урожайності обов'язково має бути сівозміна: 4-пільна або 5-пільна. Сорти, які для мене найкращі, – "Біла роса" та "Княгиня" – новий, більш перспективний і високоврожайний вид картоплі. Знову ж таки вирощуємо картоплю так, щоб не було в ній ніяких нітратів. До речі, дуже просто перевірити картоплю на вміст нітратів. Потрібно її зварити і дати охолонути. Якщо на картоплинах з'являться темні плями, вона ніби чорніє, то є нітрати. А коли картопля залишається однакового кольору, не темніє, то вона без нітратів. Саджу я картоплю не трактором, а під соху. На ділянку вивозимо гній, фрезую. Потім сохою проорюю рядочки і вручну кладемо насіннєві бульби. Посипаємо зверху попелом і загортаю. Щойно картопля зійшла, додаю їй підживлення: на 10 соток 10 кг нітроамофоски (азотно-фосфорно-калійне добриво). І знову обгортаю. Роблю 4-5 обгортань. Картоплю від фітофтори не обробляю, бо її фактично немає, через спекотну погоду. Жодної хімії. Садити картоплю найкраще цілими бульбами. Я роблю ранню посадку в кінці березня, в іншому місці – трішки пізніше, на третій ділянці – ще пізніше. Якщо біля землі і біля картоплі так походити, то урожай порадує господаря. Ще наші люди притримуються народних прикмет: усе, що в землю росте, – картопля, морква – садити потрібно в старий місяць, а зернові краще сіяти у молодий місяць. Але, якщо чесно, то я цього народного календаря не пильную. Бо знаю інше: якщо в землю вкладеш, то й віддачу отримаєш.

Вигідні тварини

У господарстві Василя Окача є ще один напрям – розведення кіз.

– До 7 років коза іде у ріст збільшення надоїв молока. А далі її продуктивність падає, – ділиться своїми знаннями господар. – Безрогі кози дають вищі надої. Ми маємо своє козяче стадо із трьох дорослих дійних кіз і козенят. Кози – дуже вигідні тварини у господарстві. Вони невибагливі ні до утримання, ні до їжі. Самі пасуться, сіна потрібно їм небагато. Люблять овес, їдять картоплю, капусту та інші овочі. Крім того, що маємо корисне молоко, робимо ще й козячий сир – бринзу.

– Коза вигідна всім, окрім одного – дає мало гною. Але козячий гній найбільш якісний, найкращий під овочі, – каже Василь Адамович.

Зарічне Рівненської області.

Фото автора.