На сторінці у Фейсбуці діє постійна виставка "Книгозбірня Національного музею історії України: історія та колекції". Бібліотека музею була заснована у 1902 році і вже більше століття є унікальною інформаційною базою.
На виставці можна познайомитися з рідкісною букіністикою XVIII - першої половини ХІХ ст., виданнями з україніки ХІХ - першої чверті ХХ ст., виданнями з історії Київського міського музею старовини і мистецтв та його правонаступників тощо. Один із розділів присвячений книгам з екслібрисами, дарчими написами та автографами видатних діячів української науки й культури.
У бібліотечних фондах серед інших цікавих видань є і книжечка "кишенькового формату" з промовистою назвою "Корифеи украинской сцены", видана у 1901 році київською друкарнею Петра Барського (на знімку).
Багато книг із збірки музею мають власницькі позначення – підпис чи напис власника, який існував задовго до появи першого екслібриса. Наприклад, на форзацах деяких видань XVIII - першої половини ХІХ ст. із книгозбірні НМІУ наявні написи, виконані від руки чорнилом, що свідчать про приналежність книги: "Кіево-Братского монастыря іеромонаха Феоктіста", "Сия книга тульскаго мещанина Ивана Максимова сына Балашева", "Из числа библиотеки колежского ассесора Андрея Ковалевскаго. Том5", "Въ число книгъ принадлежит сія книга [ученику?] Петровскому купленна зацену 95 к.", "Съ удовольствиемъ пользовался Михайла ?ечаевъ 1832 года февраля".
На онлайн-виставці музейники розповідають також про екслібриси на виданнях. Збереглися відбитки штемпелів бібліотек Київської духовної академії (1819-1919) та Київської духовної семінарії (1817-1922).
Бібліотека КДА була створена у 1819 р. на базі книгозбірні Києво-Могилянської Академії, в якій до пожежі на Подолі 1811 р. зберігалось понад шість тисяч книг. Академічна бібліотека, з 1869 р. перебувала у "Мазепинському" академічному корпусі. У 1890-1915 рр. бібліотекар КДА А. Криловський видав "Систематический каталог книг библиотеки Киевскої духовной академии" (5 томів, 13 випусків).
"На кількох книгах з музейної книгозбірні мітяться відбитки штампу "Збірка пам'яток української старовини Ігн.Вас.Львовича. Игнат Васильевич Львович". - повідомляють музейники. – Львович Гнат (Ігнатій) Васильович (1860 - після 1916) - син житомирського священика, випускник Кам'янець-Подільської семінарії (1881-1882), кадровий військовий, краєзнавець, колекціонер, приятель родини Косачів та Михайла Коцюбинського, з яким познайомився під час військової служби у Вінниці і з яким потім листувався. Г.Львович мешкав у Новограді-Волинському (Звягелі) і був гласним міської думи. За порадою М. Коцюбинського, у 1911 р. він подарував Київському художньо-промисловому і науковому музею майже 600 зібраних на Волині археологічних та історичних раритетів. Про цю колекцію схвально відгукувався відомий антрополог Хв. Вовк, з яким Г. Львович листувався. Як офіцер російської армії Г.Львович взяв участь у Першій світовій війні; після 1916 р. його доля невідома".
На одній із бібліотечних книг наявний відбиток канцелярської печатки Колегії Павла Ґалаґана у Києві (1871-1917), опис якої наведено у параграфі 24 Статуту Колегії 1870 р.: "...має власну печатку із написом у крузі чи вінку "Коллегия Павла Галагана".
Відомий громадський діяч та меценат, представник відомого старшинського роду Григорій Павлович Ґалаґан (1819-1888) заснував у Києві Колегію (приватну чоловічу гімназію) на згадку про передчасно померлого сина, надавши на її утримання прибутки від своїх маєтків на Полтавщині та Чернігівщині. Колегія, що розпочала свою діяльність у 1871 р., була розрахована на навчання 70 учнів, 30 з яких отримували стипендію Г.Ґалаґана.
На своїй сторінці у соцмережах музейники й надалі продовжують розповідати про екслібриси та автографи видатних діячів української науки і культури.
Фото із сторінки у Фейсбуці Національного музею історії України.
