На знімку: скріншот засідання Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики в режимі відеоконференції.

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на засіданні в режимі відеоконференції розглянув низку законопроектів, спрямованих на вдосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

— В АРМА є два основні напрями діяльності. Перший — розшук активів, отриманих злочинним та корупційним шляхом, та повернення їх в Україну. Другий — управління або продаж заарештованих та повернутих активів, — нагадала співавтор законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3304) заступник голови Комітету Галина Янченко (фракція «Слуга народу»). Законопроект спрямований на прискорення повернення конфіскованих активів з-за кордону. Зокрема, пропонується залучати на конкурсних засадах так звані інвестиційні судові фонди (Litigation Funds), які діють у США, Британії та інших країнах, для допомоги захищати інтереси України в закордонних судах. АРМА зможе укласти договір з таким фондом, до того ж нічого не сплачуючи наперед за послуги юристів, але за умови повернення якихось активів в Україну фонд отримає певний відсоток від їх вартості. За світовою практикою це 20—30 відсотків.

Наприклад, у справі Лазаренка було заарештовано майже 500 мільйонів доларів, однак вдалося повернути лише 100 мільйонів. «Якби інтереси України активніше захищали за кордоном, ми могли б повертати кошти в коротші терміни», — наголосила Галина Янченко.

Народний депутат Ірина Фріз (фракція «Європейська солідарність») поцікавилася, який відсоток сплачуватиметься іноземним судовим фондам, чи ставка буде плаваючою, але не більше певної межі? Представники АРМА погодилися з тим, що фінансування таких послуг може відбуватися лише з тих коштів, які вже повернуто в Україну як конфісковані активи.

Володимир Кабаченко (фракція «Батьківщина») запропонував у законо-проекті чітко виписати відсоткову ставку, яку отримає юридична компанія від повернутих активів, щоб більше коштів надійшло до держбюджету України.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити цей законопроект за основу в першому читанні.

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3335) доповів його співавтор, народний депутат Андрій Мотовиловець (фракція «Слуга народу»). На його думку, чинний закон про АРМА є недосконалим і встановлює досить багато обмежень, які не дають змогу агентству працювати швидше і краще. «Для суспільства особливо важливо забезпечити покарання за отримання доходів корупційним шляхом і допомогти правоохоронним органам продавати конфісковане майно відкрито й чесно», — зазначив А. Мотовиловець. Депутати висловили низку зауважень до законопроекту. За пропозицією голови комітету Анастасії Радіної вирішено утворити робочу групу для узгодження всіх альтернативних законопроектів щодо вдосконалення діяльності АРМА.

Міністр юстиції Денис Малюська висловив думку, що чинні норми закону про АРМА містять багато технічних недоліків, які не дають можливості ефективно управляти конфіскованим майном та оперативно реагувати на бездіяльність управителя переданого майна. «Виникали ситуації, коли було взагалі незрозуміло, навіщо передавалося АРМА певне майно, яке могло просто залишатися заарештованим, — сказав міністр. — Реформа управління активами АРМА — це вкрай необхідно і терміново».

Комітет також рекомендував Верховній Раді ухвалити одразу за основу та в цілому законопроект № 3299 — про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Це суто технічний законопроект, яким пропонується замінити словосполучення «злочин» на «кримінальне правопорушення».

Народні депутати також розглянули декілька законопроектів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства з метою проведення антикорупційної експертизи, заслухали інформацію заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького щодо закриття Вищим антикорупційним судом кримінального провадження за обвинуваченням колишнього прокурора Костянтина Кулика. Холодницький пояснив, що ВАКС закрив провадження щодо Кулика у зв’язку з визнанням Конституційним Судом України статті про незаконне збагачення, яка інкримінувалася колишньому прокурору, неконституційною. Антикорупційний прокурор розповів, як нині працює САП і відбуваються судові засідання в умовах карантину. За прогнозом Н. Холодницького, пер-ші обвинувальні вироки ВАКС у резонансних справах можна очікувати до 28 червня — Дня Конституції.