Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на засіданні у режимі відеоконференції розглянув законопроект № 3133 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах» та 12 альтернативних до нього законопроектів. У всіх них пропонується змінити процедуру звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Обговорення спричинило бурхливу дискусію.

Голова комітету Денис Монастирський (фракція «Слуга народу») зауважив, що така практика підготовки законопроектів: Верховна Рада включає законопроекти до порядку денного на позачергових пленарних засіданнях і розглядає із урахуванням висновків парламентських комітетів. Тому комітети надають висновки і щодо законопроектів, які ще не включено до порядку денного сесії. Народний депутат України Максим Бужанський («Слуга народу») поінформував, що вже зібрано 150 підписів народних депутатів щодо розгляду законопроекту № 3133 на позачерговому засіданні Верховної Ради.

Автор першого законопроекту № 3133 Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») розповів, що ним, зокрема, пропонується доповнити закон про НАБУ положенням, відповідно до якого людина, яка вчинила корупційне правопорушення, не може бути призначена і працювати в Бюро, і це також є підставою до звільнення. «Працівник НАБУ, який вчинив правопорушення, пов’язане з корупцією, має бути звільнений», — стверджував Гончаренко.

Більшість альтернативних законопроектів подали депутати з фракції «Голос». Деякі з них, як зауважували учасники засідання, навіть були схожі на жарт: приміром, пропонувалося звільнити директора НАБУ за... неносіння маски під час карантину. Представниця «Голосу» Олександра Устінова так пояснила внесення багатьох альтернативних законопроектів: «Руками певних депутатів, у яких є конфлікт інтересів, а також депутатів із групи Коломойського чиняться спроби зірвати співпрацю України з МВФ. Створення НАБУ у 2014 році було вимогою МВФ, так само і неможливість звільнити директора НАБУ з політичних підстав було вимогою наших міжнародних партнерів». Депутатка також стверджувала, начебто Олексій Гончаренко зареєстрував свій законопроект про звільнення директора НАБУ в той самий день, коли до його близьких прийшли із обшуком з НАБУ. А «групи впливу Коломойського», за словами Устінової, начебто хочуть використати цей законопроект для того, щоб «взяти під контроль НАБУ», яке розслідує резонансне кримінальне провадження щодо Приватбанку. Законопроект Устінової передбачав, що у рішенні суду щодо корупційного правопорушення директора НАБУ має бути вказано про заборону обіймати посаду або займатися певною діяльністю. У відповідь Олексій Гончаренко заявив, що ані він, ані його родичі чи близькі не є фігурантами кримінальних справ НАБУ. «НАБУ є дуже важливою інституцією, у ній працює багато порядних і професійних людей», — зауважив парламентарій. — Але людина, яка вчинила корупційне правопорушення, не може працювати у НАБУ».

Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна («Слуга народу»), співавтор ще одного альтернативного законопроекту, нагадала, що у законі про державну службу передбачено, що звільнення з посади за адміністративне правопорушення відбувається за рішенням суду, якщо суд заборонив обіймати певні посади. «Цей підхід гарантує незалежність органів і інституцій, — наголосила Радіна. — Згідно зі статтею 85 Конституції України закон не має зворотної дії у часі, і це неодноразово підтвердив Конституційний Суд своєю практикою, що закон не може бути застосований до правовідносин або фактів, які мали місце до вступу в дію цього закону. Тому не може бути закон про звільнення конкретного посадовця. Якщо є нестримне бажання звільнити директора НАБУ, має проводитися аудит діяльності НАБУ. І Якщо за його висновком Бюро є неефективним у результаті роботи його директора, то тоді його може бути звільнено. Це один законний шлях. А дискусія навколо цього законопроекту є політичною».

Олександр Бакумов («Слуга народу») відзначив, що закони повинні бути спрямовані на діяльність інституцій, а не на конкретні особистості.

«Якщо є вирок суду — то посадовець має піти з посади», — стверджував Ілля Кива («ОПЗЖ»). Його колега по фракції Григорій Мамка додав, що керівники правоохоронних органів «не повинні бути недоторканні».

Зрештою, комітет більшістю голосів (20 «за») ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3133 за основу, а всі альтернативні законопроекти — відхилити. Другу пропозицію Андрія Осадчука («Голос») — направити всі 13 законопроектів на висновок до Комітету з питань правової політики щодо їх конституційності — не підтримано.

Комітет також розглянув низку інших законопроектів. Зокрема, одностайно рекомендував Верховній Раді ухвалити у цілому проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж)», (реєстр. № 2654), підготовлений до другого читання. До законопроекту було подано 16 поправок, з яких 12 було враховано. Правки стосувалися санкцій, строків позбавлення волі, зокрема, були правки голови комітету Дениса Монастирського щодо послаблення строків та Першого заступника Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука щодо конкретизації складу злочину.