Учені двох потужних закладів науки і освіти України висловлюють своє бажання допомогти уряду у боротьбі з епідемією коронавірусу шляхом об’єднання зусиль, досвіду і фундаментальних знань. Пропонують у невідкладному порядку під егідою МОЗ України провести клінічне дослідження, яке може з високою вірогідністю дати наукові і практичні результати щодо розповсюдженості захворювання та його лікування.

Проект передбачає тестування 30 000—50 000 жителів Києва, переважно серед соціально активних громадян: патрульної поліції, медиків та працівників торгівлі. Також було б розумно запропонувати усім охочим, які хворіли протягом останніх чотирьох місяців на будь-який варіант застуди, теж пройти таке тестування. Також розвинення цього проекту дасть змогу створити прецедент офіційного вилучення людей з імунітетом до вірусу з карантину.

Завдання полягає в тому, щоб зрозуміти, чи були вони хворі на корона-вірусну інфекцію до введення карантину. Це питання виникло, тому що кілька груп дослідників з Китаю та Японії вважають, що інфікування коронавірусом почалося до січня 2020-го в декількох місцях. Відомо також, що корейський штам відрізняється від італійського, іранського, а уханьський більш заразний, але менш летальний. Дані виводяться з секвенування вірусних геномів майже 100 пацієнтів з різних місць.

Друге завдання: необхідність пошуку потенційних добровільних донорів реконвалесцентної плазми, яка може бути використана для лікування тяжких випадків коронавірусної інфекції. Відомо, що вірус-нейтралізуючі сироватки і плазма (розведення 1:80, як мінімум) з крові хворих, які постраждали від більш небезпечної форми інфекції коронавірусу (MERS-інфекції), були найбільш ефективною терапією цього інфекційного випадку. Також відомо, що нейтралізуючі сироватки застосовувались при придушенні уханьського спалаху. Канада й Ізраїль також вирішили, що терапія плазмою є найбільш ефективним і безпечним методом. Цей підхід не суперечить пропозиції використовувати у разі розвитку гострої форми вірусної пневмонії синтетичних імунопрепаратів, наприклад моноклональних антитіл до рецепторів 6-го інтерлейкіна (тоцилізумаб, Хофманн-Ля-Рош), та похідних хініну разом з макролідами.

Уже є достатньо інформації, яка дає змогу припустити, що інфекція не така руйнівна (інтерв’ю з головним лікарем ВООЗ зі статистики в Італії. «Лікар про смертність в Італії: COVID-19 став прямою причиною загибелі в меншості випадків»), є підстави вважати, що інфекція в Україні з’явилася раніше — за прикладом Ісландії (інформація опублікована авторитетним Блумбергом: Coronavirus Cases Without Symptoms Spur Call for Wider Tests). Звичайно, потрібні тести для виявлення заражених, але діагностична ефективність закуплених тестів з використанням антитіл G + M для швидкої діагностики вірусної інфекції не така велика, як би хотілося: антитіла до вірусних антигенів зазвичай з’являються після 7—12 днів хвороби та при досить розгорнутому її перебігу. Всі інші захворювання також лишають імунологічний слід, але він має особливості, які важко розпізнати. Саме до цієї аналітичної роботи і пропонуємо підключити фахівців з НАН України — Інституту фізіології ім. О. Богомольця, що і засновувався майже 80 років тому заради вивчення сироваток антитіл людини. І досі ця організація має найпотужніший у країні науковий, цільовий для такої роботи, потенціал і найбільший у державі міжнародний науковий авторитет.

Ми можемо силами (і територіями) медичних структур Київського національного університету ім. Т. Шевченка, спільно з Інститутом фізіології ім. О. Богомольця НАН України, організувати авторитетні дослідження за допомогою трохи іншого алгоритму, ніж це роблять зараз, поширення інфекції серед найбільш соціально активних верств населення: патрульної поліції, медиків і працівників торгівлі. Це дасть можливість оцінити епідеміологічну ситуацію більш коректно. Оскільки виявилося, що в країні немає працюючих державних структур для вирішення таких завдань, ми можемо організувати таку лабораторію в університетській лікарні, підготувати для неї кадри і дати ефективну наукову допомогу. Практично це означає, що ця ж лабораторія зможе (при належному оснащенні) вирішити два актуальні питання: оцінити пасивний імунітет до коронавірусної інфекції в нашому суспільстві і, можливо (і дуже важливо), знайти носіїв реконвалесцентної плазми для терапії тяжких хворих та допомогти налагодити її приготування.

Віктор ЧЕРНЯК, директор Університетської клініки КНУ імені Тараса Шевченка.