На представленні книги виступає лікар Іван Осадців.
Після Чорнобильської аварії лікар Іван Осадців лікував хворих в Іванькові. Співробітники КДБ вимагали не вживати діагноз «променева хвороба». «Сумлінним лікарям доводилося вдаватися до хитрощів, аби при подальшому лікуванні постраждалих від радіації ескулапи чітко знали, з чим мають справу», — розповів на представленні книги «Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період» завідувач поліклінічного відділення Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення Іван Осадців.
Книга була представлена в обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка. В ній вперше оприлюднено 210 документів 1986—1991 років. Сергій Бутко, співробітник Українського інституту національної пам’яті, наголосив: «Тогочасна влада байдуже ставилася до долі людей. Яскравий приклад — витяг зі звіту спецслужб за 11 травня 1986 року: «За даними Шевченківського РВ УКДБ адміністрація Київської області та 25 лікарень, ґрунтуючись на вказівці Мінздоров’я УРСР (нібито наказ № 24с від 11.05.86 р.), в історіях хвороб пацієнтів з ознаками «променева хвороба» вказують діагноз «вегетосудинна дистонія».
Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Інституту національної пам’яті, навів приклади, як КДБ прагнув применшити масштаби трагедії: «На початку травня 1986-го було складено перелік із 26 пунктів щодо подій на АЕС, які підлягають засекреченню. Під гриф «таємно» потрапило майже все: причини аварії, інформація про характер та обсяги руйнувань, рівень радіоактивного забруднення, діапазон дезактиваційних робіт, статистика захворювань на променеву хворобу, факти масового отруєння та епідеміологічних захворювань, пов’язаних з аварією, навіть дані про капіталовкладення в консервацію 4-го енергоблока. Також заборонялося розголошувати найменування організацій та кількість працівників, задіяних на роботах із ліквідації наслідків аварії. Важко уявити, про що тоді взагалі можна було говорити.
Уже 27 квітня до усіх райвідділів КДБ по Києву та Київській області надійшли вказівки вести рішучу боротьбу з розповсюджувачами провокативних і панічних чуток. Зокрема, двічі на день доповідати, «скільки виявлено базік» і скільки проведено попереджувальних бесід. Тільки 13—15 травня 1986-го у Києві виявлено 23 так званих базік і проведено 270 попереджувальних бесід».
Чернігів.
Фото Олександра МАЙШЕВА.
