Минулого тижня «Голос України» інформував про те, що питання форми їх проведення стало предметом обговорення і резолюції на форумі Європейського парламенту.

Цього тижня свою оцінку проекту закону правлячої більшості про проведення виборів 10 травня із застосуванням кореспонденційного методу голосування оприлюднили в ОБСЄ. В підготовленому Бюро ОБСЄ з питань демократичних інститутів і прав людини висновку стверджується: аби набути відповідності рекомендаціям

ОБСЄ та іншим міжнародним стандартам демократичних виборів, закон про кореспонденційні вибори в Польщі потребує суттєвих змін.

Передусім ОБСЄ звертає увагу на порушення в законотворчому процесі, оскільки «зміни в проекті закону представлені Сеймові трохи більше ніж за місяць (6 квітня. — Ред.) до призначених на 10 травня президентських виборів». Тут варто пояснити, що в практиці рішень і тлумаченнях польського Конституційного суду чітко вказується, що «не слід вносити змін до виборчого законодавства менш ніж за півроку до планованого дня їх проведення». У висновках ОБСЄ підкреслюється, що «внесення таких суттєвих змін в такі короткі (до дати виборів) терміни та в ході триваючої підготовки до виборів не відповідає принципам стабільності положень виборчого законодавства і правової прозорості». В цьому самому пункті владній більшості закидають «непроведені публічні слухання щодо проекту, які могли б забезпечити консенсус головних зацікавлених сторін».

В ОБСЄ звертають увагу на те, що нові регулювання передбачають також наділення маршалка Сейму правом змінити термін проведення виборів в умовах запровадженого стану епідемії. Критично оцінюється і плановане перенесення відповідальності за важливі аспекти виборчого процесу з Державної виборчої комісії на Міністерство державних активів, яке не має досвіду в організації виборів. Передбачені проектом зміни структури виборчої адміністрації і методів формування дільничних виборчих комісій називають «джерелом додаткової непевності та послаблення суспільної довіри до організації виборів».

ОБСЄ попереджає, що зміни, внесені фактично в переддень виборів, можуть «призвести до непорозумінь серед виборців та до загального враження, що такі поправки служать певним політичним інтересам».

Віце-маршал верхньої палати парламенту — Сенату (де правляча партія перебуває у меншості) Станіслав Карчевський (який представляє ПіС) наголосив, що в партії влади «мають іншу думку, іншу оцінку і приймають відповідальні політичні рішення, аби не допустити політичного хаосу і конституційної кризи». На його переконання, положення законопроекту відповідають стандартам, бо всі кандидати мають однакові шанси й ніхто нікому не обмежує можливості проведення передвиборної кампанії у такому діапазоні, в якому це можливо. При цьому представник партії влади додав, що «уряд реалізовує положення Конституції», кореспонденційні вибори «відповідатимуть усім стандартам» і пройдуть «з великим успіхом та з високою явкою».