Зокрема, в спільній заяві послів "Групи семи" в Україні, викладеній 4 травня на сторінці групи у Твіттері, йдеться: "США, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Євросоюз продовжують підтримувати незалежні антикорупційні установи України та їхню відданість справі боротьби з корупцією на найвищих рівнях". "Ми підтримуємо те, чого український народ вимагав під час Революції Гідності та продовжує вимагати щодня з того часу. Законодавство, яке б порушувало незалежність цих інституцій, загрожує траєкторії реформ в Україні та підтримці міжнародної спільноти", – наголошено в заяві послів.

28 квітня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ухвалив рішення підтримати законопроект № 3133, який розширює можливості для звільнення директора Національного аниткорупційного бюро Артема Ситника.
Зокрема, в пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що чинний нині Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України" не передбачає підстав звільнення для працівників Національного антикорупційного бюро України.

"Такий стан не лише не відповідає положенням законодавства України, а й призводить до порушення принципів рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, які є складовими елементами верховенства права, – йдеться в записці. – Аналогічною є ситуація з підставами для звільнення директора Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 6 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" не може бути призначена на посаду директора Національного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим пунктами 1-7, 9 частини першої статті 13 цього закону, зокрема, на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Водночас серед підстав звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро України, закріплених у частині четвертій статті 6 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", така підстава для звільнення з посади, як набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення директора Національного антикорупційного бюро України до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, відсутня, що створює неузгодженість норм одного і того самого закону України між собою".

Автори законопроекту пропонують абзац восьмий частини четвертої статті 6 зазначеного закону України "доповнити положенням, відповідно до якого однією з підстав звільнення директора Національного бюро є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією".

Пропонується також доповнити абзац перший частини першої статті 13 Закону "Про Національне антикорупційне бюро України" положенням, відповідно до якого обмеження, передбачені цією статтею, застосовуються не лише до осіб, які претендують на призначення на посаду в НАБУ, а й на працівників Нацбюро.

Директор НАБУ Артем Ситник у грудні 2019 року програв апеляцію у Рівненському апеляційному суді щодо рішення Сарненського суду Рівненської області, який визнав Ситника винним в адміністративному порушенні під час відпочинку в Рівненській області. Після цього Ситника внесли до реєстру корупціонерів НАЗК. У разі ухвалення законопроекту з'являться законні підстави звільнити Ситника з посади директора НАБУ.