На пенсії він не змінив «профіль». Тож показує і розповідає про своє домашнє господарство.

Сад надії

— Ось це — мій «сад надії», — показує Василь Адамович молоденький щойно закладений сад. — Тут у мене ростуть шовковиця, фентезі (лисий персик — абрикос, схрещений із персиком), айва, актинідія (сорт ківі, що вирощують на присадибних ділянках), годжі (дуже корисна лікарська ягода, в Японії її називають ягодою ніндзя), кизил (чоловіча ягода), жимолость (темно-сині ягоди, які корисно вживати для профілактики низки захворювань), ожина. Усі ці сорти для свого «саду надії» я знаходив через Інтернет і купував. Кожен із них має свої особливості висадки, догляду, обрізання. Плоди, за належного догляду, дерева дадуть через 4—5 років, а кущі — на другий рік. Ходжу біля них, як біля малих дітей. Щодня спостерігаю, оглядаю кожен саджанець і радію, коли листочки розпускають, коли підростають, а хто і цвітом порадує, а потім — першою жменькою плодів.

Цей сад — то моя гордість і моя надія.

А ось тут, поруч, приготував земельну ділянку з добірним ґрунтом. Коли у дворі ставочок викопували, то родючий шар землі вивозили на ці сотки. Тепер діляночка підживлена, підкріплена — на ній що завгодно посади, то урожай буде. А ось, погляньте, що на низовині в мене росте. Тут кислотний ґрунт. Додав до нього два вози торфу, тирси, перемішав усе і висадив брусниці та лохину. Все обгороджено і захищено від курей. А деревця молоді змушений був оббивати жерстю, захищаючи від непрошених гостей — бобрів.

Помідори не купуємо

— Поруч — невелика тепличка для помідорів, — продовжує свою розповідь-екскурсію Василь Адамович. — Ми не купуємо на ринку, а самі висіваємо та вирощуємо в ній до 150 саджанців помідорів. До того ж різних сортів — ранніх, середніх і пізнього дозрівання. З настанням тепла висаджуємо помідори у відкритий ґрунт, а 20—30 кущів залишаємо і доглядаємо в теплиці, щоб мати ранні томати до власного столу. Від фітофтори помідори рятуємо перший раз препаратами з магазину. А надалі — кропимо їх самостійно зробленим розчином: на 10 літрів води літр козячої сироватки і додаємо декілька крапель йоду. Так вирощуємо екологічно чистий продукт для споживання. Помідори консервуємо і заквашуємо. Найчастіше використовуємо класичний рецепт для консервування: на 3 літри — 1 стопка солі, 1 стопка оцту, 2 стопки цукру. Крім різних видів консервування, робимо й квашені помідори за декількома рецептами. Відомий рецепт: на 10 літрів води додати 0,5 літра солі, розмішати і заливати томати. Використовуємо ще один рецепт для квашених помідорів: 200 грамів цукру, 200 грамів солі на 10 літрів води, розмішуєш і заливаєш. Між іншим, є спеціальні сорти помідорів для за-
квашування.

Без картоплі ніяк

Василь Адамович поділився і власним підходом до вирощування картоплі.

— Садимо ми її порівняно небагато — до 25 соток, — розповідає. — Технологія називається голландська, але на-
справді це наш давній, дідівський, спосіб вирощування картоплі. Для хорошої врожайності обов’язково має бути сівозміна: чотирипільна або п’ятипільна. Сорти, які для мене найкращі, — «Біла роса» та «Княгиня» — новий, більш перспективний і високоврожайний вид картоплі. Знову-таки вирощуємо картоплю так, щоб не було в ній жодних нітратів. До речі, дуже просто перевірити картоплю на вміст нітратів. Потрібно її зварити і дати охолонути.

Якщо на картоплинах з’являться темні плями, вона ніби чорніє, то є нітрати. А коли картопля залишається однакового кольору, не темніє, то вона без нітратів. Саджу я картоплю не трактором, а під соху. На ділянку вивозимо гній, фрезую. Потім сохою проорюю рядочки і вручну кладемо насіннєві бульби. Посипаємо зверху попелом і загортаю. Тільки-но картопля зійшла, додаю їй підживлення: на 10 соток 10 кілограмів нітроамофоски (азотно-фосфорно-калійне добриво). І знову обгортаю. Роблю 4—5 обгортань. Картоплю від фітофтори не обробляю, бо її фактично немає, через спекотну погоду. Ніякої хімії. Садити картоплю найкраще цілими бульбами. Я роблю ранню посадку наприкінці березня, в іншому місці — трішки пізніше, на третій ділянці — ще пізніше. Якщо біля землі і біля картоплі так походити, то врожай порадує господаря. Ще наші люди дотримуються народних прикмет: все, що в землю росте — картопля, морква, — садити потрібно у старий місяць, а зернові краще сіяти в молодий місяць. Але, якщо чесно, то я цього народного календаря не пильную. Бо знаю інше: якщо в землю вкладеш, то й віддачу отримаєш.

Вигідні тварини

У господарстві Василя Окача є ще один напрям — розведення кіз.

— До семи років коза йде у ріст збільшення надоїв молока. А далі її продуктивність падає, — ділиться своїми знаннями господар. — Безрогі кози дають вищі надої. Ми маємо своє козяче стадо із трьох дорослих дійних кіз і козенят. Кози — дуже вигідні тварини у господарстві. Вони невибагливі ні до утримання, ні до їжі. Самі пасуться, сіна потрібно їм небагато. Люблять овес, їдять картоплю, капусту та інші овочі. Крім того, що маємо корисне молоко, робимо ще й козячий сир — бринзу.

— Коза вигідна всім, окрім одного: дає мало гною. Але козячий гній найякісніший, найкращий під овочі, — каже Василь Адамович.

Зарічне
Рівненської області.

Фото автора.