Останнім часом в Україні виникла гостра проблема — брак води. Про її нестачу в криницях уже кілька років говорять і жителі населених пунктів Малинського району.

— Я тримаю чимале господарство (поросята, кінь, корова, кури, гуси). Особливо влітку відчувається нестача води для худоби, яку потрібно кілька разів на день напувати, — розповідає Петро Гаркавенко із села Недашок. — А ще ж нам треба самим варити їсти, митися, поливати городину, а води на всі ці потреби катастрофічно бракує... Та й грошей у людей на буріння глибинних свердловин, а це не менш як кілька десятків тисяч гривень, немає.

Депутати Малинської районної ради Сергій Недашківський (Морозівська сільрада) та Богдан Лісовський (Головківська сільрада) надіслали депутатські запити до райдержадміністрації та райради, де порушували цю проблему, але натомість отримали відписки, мовляв, вирішуйте самі на місцях, залучайте приватних підприємців, бюджети сільрад...

Голова Малинської районної ради Михайло Левковець, розуміючи й добре знаючи цю проблему, із рядом сільських голів району їздили переймати досвід до Овруча.

— Ми готові тому, хто серйозно займатиметься цим, підставити плече допомоги, — сказав М. Левковець. — Але ініціатива має іти від громад та їхніх керівників, а не від нас. Ніхто нікого не просив, скажімо, об’єднатися і провести воду в Діброві та Лісній Колоні. Позитивно розв’язали цю проблему вже і в Луках, Малинівці, Будо-Вороб’ях — знайшли ресурси в своїх бюджетах, відновили роботу свердловин, що колись належали колгоспам чи школам.

Голова Малинської райдержадміністрації Сергій Кириченко запевнив, що питання перебуває в нього на особистому контролі.

— Працюємо в цьому напрямі, вивчаємо нормативно-правові документи, механізми втілення відповідних проектів у життя, — запевнив голова РДА.

Звісно, працювати можна по-різному, але принаймні за рік уже можна було б хоч програму із забезпечення населення Малинського району питною водою підготувати.

Жителька села Головок, депутат сільради Любов Ілющенко також стурбована цією ситуацією.

— У нас люди їздять по воду на підводах чи тракторах за 10 кілометрів, — бідкається депутат. — Не раз говорила про це й на сесії, справа нарешті зрушила з місця. Депутати сільради на останній сесії погодилися виділити 100 тисяч гривень.

Отже, очевидно, цю проблему в районі розв’язати можна. Варто тільки взятися гуртом, по-діловому об’єднавши ініціативу, зусилля й кошти.

Житомирська область.