У сонмі найбільш шанованих українцями святих ще з часів Київської Русі — Юрій Змієборець, що уособлює собою перемогу. В XI столітті князь Ярослав Мудрий обрав небесного воїна-лицаря собі за покровителя. За переказами, святий Юрій здолав змія, який спокусив Адама і Єву в раю і є початком зла, уособленням гріха й усякої погані. Відтак Юрія, або ж Георгія, зображали як переможця і звитяжця, лицаря духу.

Легенда розповідає про те, що жителі одного містечка, під яким оселився кровожерливий дракон, аби умилостивити його, по жеребу віддавали йому жертву. Одного разу жереб упав на доньку правителя Ласії. Дівчину одягнули в багряницю й відвели до озера, де жило чудовисько. Повертаючись з битви, там і зустрів красуню Юрій. Дізнавшись про нещастя, яке спіткало жителів містечка, воїн сміливо вступив у бій з гадом і переміг його.

Роки земного життя Юрія, римського воїна, сина офіцера Гіротонія, припадають на початок IV століття, час правління римського імператора Діоклетіана. Прийнявши християнську віру, був переслідуваний, втратив чини і маєтності, та не зрікся Бога.

Іконографія святих воїнів бере свій початок з Візантії. Від часів хрещення Київської Русі Володимиром Великим у 988 році, українські храми і монастирі прикрашали образами Юрія Змієборця, якого найчастіше зображували у вигляді воїна-вершника на білому коні, який списом пронизує змія. Нового звучання в українській іконографії образ змієборства набув у період ХVІ—ХVІІІ століть, у час героїчних визвольних козацьких війн.

Неперевершеним зразком сакрального мистецтва є ікона святого Георгія пензля видатного іконописця Йова Кондзелевича родом з Жовкви, якого називають українським Рафаелем у рясі ієромонаха. Постать Змієборця сповнена спокою і гідності, юний лик вражає витонченістю й красою. В одній руці він тримає щит, у другій — хоругву. Іменитий майстер створив неймовірної краси іконостас для Манявського скита, виконував замовлення для прямого нащадка гетьмана Івана Виговського, який за життя опікувався цим давнім монастирем на Галичині, — Йосифа Виговського, єпископа Луцького та Острозького. Для гетьманського онука Йов Кондзелевич оздобив вівтар для мініатюрної ікони «Богородиця-Одігітрія».

Лицарство, прагнення свободи й інші ментальні ознаки «української душі» стають джерелом козацького іконопису барокової доби. Її традиції успадкував і київський художник-монументаліст, куратор виставкового проекту

«Україна від Трипілля до сьогодення» Олександр Мельник. На його картині «Змієборець» (на знімку) Юрій постає в образі козака, захисника української землі. Одягнений у червоне, що символізує енергію, вогонь, дію, сильний і безстрашний, він пронизує списом триголового дракона, який наважився зазіхнути на чужі міста, ниви й лани. Святий Юрій-запорожець сповнений відваги, ще один удар — і змій сконає.

Юрій Змієборець у творчості Олександра Мельника уособлює все українське лицарство — козаків, стрільців, вояків УНР, воїнів УПА і новітніх героїв — учасників російсько-української війни на Донбасі.

Святий, як і Архангел Михаїл, — покровитель воїнства. Але не заброд і московських окупантів, що зі сходу прийшли на нашу землю, захопили Крим і частину Донбасу, грабують, катують і вбивають людей. У святих в честі честь, совість, лицарство і гідність.

Українські бійці, волонтери — для багатьох українців це теж святі. Їх лицарський дух, без найменшого сумніву, здолає путінізм, як Юрій Змієборець здолав гада, переконаний Олександр Мельник.