Цьогорічна весна, вже звично, принесла аграріям чимало проблем. Найперше — відсутність вологи (адже не було дощів ані восени, ані безсніжної зими, ані навесні), а потім ще й приморозки на поверхні ґрунту до 10 градусів.
Не опускати рук
Тож, як зазначає заступник голови ФГ Володимир Івашина (на знімку) давати наразі якісь позитивні прогнози не доводиться — умови цьогорічної весни ще складніші, ніж були торік, бо ще в квітні земля мала отримати довгоочікувану вологу. Хоч і зазначає, що 400 га пшениці, 200 га ячменю та 340 га ріпаку, попри погодні аномалії, перезимували вдало і перебувають у задовільному стані. Тож наразі залишається чекати опадів та не опускати рук. Варто, зазначає Володимир Володимирович, відкинути зайві думки (зокрема — про пересівання), а взятися за обробіток полів, щоб урятувати те, що все-таки підніметься, від шкідників. Адже тепла зима та така сама весна сприятливі для їхнього розвитку.
Цьогорічну сівбу розпочали в господарстві на два тижні раніше, щоб скористатися ще наявною вологою, та мати більшу ймовірність сходів. Посівмат зернових використали власний, відповідних репродукцій, решту гібридного насіння вдалося закупити за прийнятними цінами, коли курс долара до гривні ще становив 1 до 24. А от засоби захисту рослин довелося придбавати вже за курсом 1 до 28. А це вже інша справа, адже загальний запас зароблених копіткою працею минулого сільськогосподарського року гривень не збільшився.
Основну культуру визначають кліматичні умови
Одна з основних культур, які найбільш районовані на Бoбринеччині нині, — соняшник. Під нього у ФГ Івашини, з урахуванням змін клімату, відводять до 40 відсотків наявних площ. Половина з них уже засіяні, з рештою вирішили зачекати до настання оптимальних погодних умов. Та, зважаючи на таку вибірковість використання сільськогосподарських культур, вирішили закласти так зване демонстраційне поле — дослідну ділянку на 13 га під 13 гібридних сортів соняшника, вісім із яких — нові. Це допоможе визначитися з посівматом цієї культури на наступний рік та вести розмову з постачальниками насіння на рівних, зазначає Володимир Івашина. Ще хочуть посіяти сою, ярий ячмінь...
Зберегли всіх до одного...
Незважаючи на карантинні незручності та обмеження, інші проблеми, в господарстві повністю зберегли трудовий колектив. Загалом у ньому нараховується майже 70 працівників. Із них два десятки беруть участь у весняно-польових сільгоспроботах.
«Покажіть мені тих фермерів, які сидять на мішках доларів...»
Володимир Івашина не проти скасування мораторію на торгівлю землею та введення відкритого ринку землі сільськогосподарського призначення. Проте дотримується думки, що такий процес має відбуватися виважено й прозоро. А головне — держава має передбачити належні ресурси для тих, хто працює на цій землі, у вигляді доступних кредитів. Адже у фермера середньої руки, не кажучи вже про одноосібників, значної фінансової бази немає. Фактично в таких господарствах є наявні обігові кошти, але їх вистачає лише на ремонт та придбання техніки, посівмату, засобів захисту рослин, виплату зарплати. У разі виникнення необхідності придбання землі, наявних коштів на це не вистачить. Тож фермери переживатимуть значні труднощі, а мільйони селян можуть залишитися без роботи, отже — без засобів для існування. Не в кращому стані опиниться сільська соціальна сфера, яка часто зав’язана саме на підтримці місцевих товаровиробників.
P. S. Минулого вівторка на Кіровоградщині відшуміли дощі. На жаль, вони, як це вже відбувалося протягом кількох минулих років, мали локальний характер. Десь залило, десь лише покрапало. Та для 300 гектарів кукурудзи, посіяних у ФГ Івашини, які вже перебувають нині в стадії пророщення, і для всіх інших сільгоспкультур, які вже ростуть або ще мають упасти в землю, — це неабияка надія на виживання, а там, як Бог дасть, — і на очікуваний урожай.
Кіровоградська область.
Фото надано автором.
