У вівторок ввечері Сенат (верхня палата польського парламенту), в якому переважають опозиційні сили, відхилив ухвалений провладною більшістю у Сеймі (нижня палата) проект закону про внесення змін до виборчого законодавства, яким весь процес голосування переводиться у кореспонденційну форму. Таким чином законопроект повернувся до Сейму, де його доля мала вирішитися остаточно на пленарному засіданні нижньої палати вчора ввечері.

На момент верстки номера в партії влади не було певності, що законопроект буде ухвалений. Річ у тім, що один із членів владної коаліції, лідер партії «Порозуміння» Ярослав Говін, категорично заперечує можливість проведення виборів у травні. Натомість решта його однопартійців мають різні позиції стосовно законопроекту. Крім того, проти проведення виборів в умовах пандемії раніше висловлювались навіть деякі депутати від «Права і справедливості».

У ситуації, що склалася, за п’ять днів до раніше визначеної дати голосування маршалок Сейму Ельжбєта Вітек (ПіС) звернулась до голови Державної виборчої комісії (ДВК) із запитанням: «Чи в стані ДВК організувати вибори 10 травня?» Відповідь очільника ДВК, яку цитує Польська пресова агенція (ПАП), звучала однозначно: «Проведення виборів президента РП 10 травня 2020 року є неможливим з правових та організаційних причин».

Учора маршалок також звернулася до Конституційного суду (КС) із запитанням: «Чи не суперечитиме Конституції перенесення нею терміну проведення виборів?» Оскільки, згідно з Конституцією, цьогорічні чергові президентські вибори могли бути призначені на 10, 17 або 23 травня, в партії влади вважають, що, в разі прийняття закону «про кореспонденційне голосування» (насправді він має іншу, довгу, назву, але в ході дискусій його коротко називають саме так) напередодні 10 травня, маршалок має перенести його на 17 або 23 травня. Польські вчені-конституціоналісти наполягають, що розпорядження маршалка про проведення виборів є «одноразовим рішенням», тобто про перенесення їх дати не може бути мови, натомість «рішення КС з цього питання не матиме правового значення». За їх твердженням, «у справі травневого терміну голосування склалася ситуація, «в якій маємо справу з вибором між двома рішеннями, що суперечать Основному Закону».

Окрім терміну, пропонована партією влади схема проведення виборів суперечить принципу всенародності — проголосувати не зможуть, зокрема, поляки за кордоном, а також таємності голосування — до конвертів із виборчими бюлетенями, які мають розносити і вкладати до скриньок виборцям працівники пошти, після волевиявлення кожен учасник голосування мав би обов’язково вкласти заповнений формуляр декларації про висловлення ним згоди на таку форму голосування із зазначенням усіх своїх персональних даних.

Тим часом і серед політиків правлячої партії дедалі частіше почали звучати голоси, що найкращим виходом із ситуації було б запровадження надзвичайного стану, який дозволив би перенести президентські вибори в рамках конституційного поля.

Який сценарій буде обрано політиками, стане відомо невдовзі.