Як інформував «Голос України», минулої неділі (10 травня) не відбулося голосування в рамках чергових виборів на посаду глави Польської держави. У переддень виборів Державна виборча комісія (ДВК) повідомила про те, що «у зв’язку з позбавленням ДВК інструментів, необхідних для виконання нею своїх обов’язків, голосування 10 травня відбутися не може». При цьому наголошувалося, що в переддень планованого голосування «не буде діяти режим виборчої тиші».

Такі формулювання в комюніке ДВК були сприйняті аналітиками як спроба надання хоча б якогось формально-правового прикриття ситуації, що склалась у зв’язку із (висвітлюваним «Голосом України» в попередніх номерах) намаганням партії влади ввести за місяць до виборів зміни в законодавство для проведення голосування виключно у кореспонденційній формі.

Після «умовного завершення голосування» 10 травня ДВК прийняла ухвалу про «закінчення виборчого процесу 10 травня 2020 р. через відсутність можливості голосування за кандидатів на посаду президента РП». ДВК роз’яснила, що констатований нею факт за своїми наслідками рівнозначний передбаченою однією із статей Виборчого кодексу «неможливістю голосування з огляду на відсутність кандидатів взагалі чи з наявності одного кандидата».

Тепер маршалок Сейму має на призначення виборів 14 днів від моменту публікації ухвали ДВК. Поки правники і опозиція дискутували над можливими варіантами подальшого розвитку подій, у партії влади вже мають готовий новий сценарій. У понеділок фракція «Права і справедливості» в Сеймі (нижній палаті парламенту) РП, яка має тут більшість, подала новий проект закону щодо проведення президентських виборів 2020 року, який передбачає, що голосування проходитиме в традиційній формі. Тобто на виборчих дільницях, але з можливістю кореспонденційного голосування. Проект також повністю повертає ДВК її роль в організації виборів. Лідери фракції ПіС запевнили, що проект буде проголосовано на вечірньому засіданні у вівторок (12 травня). На момент верстки номера рішення стосовно цього документа ще не було ухвалене.

Опозиція критикує ПіС за «знову вкинутий у дуже швидкому темпі, без аналізу» закон, на ознайомлення з яким депутати матимуть лише кільканадцять годин. «Знаю, що треба швидко приймати рішення щодо того, як будуть виглядати вибори. Але такими діями не виходимо з хаосу, а лише його продовжуємо», — наголосила Малгожата Кідава-Блонська, віце-маршалок Сейму від опозиційної Громадянської коаліції і її ж кандидат у президенти.

Тим часом лідер провладного «Порозуміння» Ярослав Говін, загравання якого з опозицією стало одним із чинників, що завадили реалізації плану кореспонденційного голосування 10 травня, наголошує, що «інтереси держави вимагають, аби вибори відбулися за гібридною формулою» – традиційно-кореспонденційною, бо 60 днів від моменту оголошення дати виборів маршалком замало на підготовку голосування у 100% кореспонденційній формі.

Політик також називає дві найімовірніші дати проведення виборів – 28 червня або 5 липня. Водночас Я. Говін «вагався б призначати їх на 12 липня», оскільки тоді Верховний суд мав би надто мало часу на визнання виборів дійсними чи недійсними, адже 6 серпня закінчується термін каденції чинного президента.