Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська на сторінці Міністерства юстиції у Фейсбуці. Законо-проект розроблено на виконання рекомендацій Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і Венеціанської комісії. Його ще не внесено до Верховної Ради, планується подати одразу після затвердження Кабінетом Міністрів.

У Мін’юсті пояснили, що новий закон не скасовує люстрацію загалом, але звужує коло осіб, що під неї потрапляють. «Автоматичне» очищення пропонується залишити лише стосовно топ-чиновників, приміром, членів уряду часів президентства Віктора Януковича. А решта колишніх посадовців отримають право скасувати накладені на них обмеження. Для цього планують створити спеціальний орган — комісію, яка розглядатиме заяви люстрованих і вирішуватиме, чи законно вони потрапили під масштабне очищення влади. До складу такої комісії входитимуть шість осіб: половина — представники від Кабміну, решта — громадські активісти, яких відбиратимуть шляхом рейтингового інтернет-голосування.

Мін’юст, за словами міністра Малюськи, намагається свідомо відсторонитися від люстраційних функцій. «Ми, як Мін’юст, не хочемо збільшувати свої повноваження, щоб не було підозр, що ми комусь підігруємо. Нехай громадськість отримає свою роль, свої важелі впливу у вирішенні цих питань», — цитує Міністра юстиції РБК-Україна.

Законопроект також пропонує скасувати люстрацію колишніх комуністичних діячів. У своєму рішенні ЄСПЛ вказав на неактуальність цього заходу. Водночас у законі залишиться заборона на доступ до органів влади для колишніх співробітників КДБ.

Заяви до люстраційної комісії зможуть подавати екс-чиновники з Єдиного державного реєстру люстрованих осіб, а також всі, хто підпадає під дію Закону «Про очищення влади». Однак доступ до реєстру стане закритим.

Відкритість люстраційного реєстру розкритикував Європейський суд, вважаючи це «ознакою приниження людської гідності». Усі рішення люстраційної комісії можуть бути оскаржені в суді. Якщо комісія дійде висновку, що люстрацію було здійснено безпідставно, то екс-чиновник зможе претендувати на грошову компенсацію за «моральну шкоду» — 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 3400 гривень). Проте консультації щодо можливих виплат ще тривають із Мінфіном. Верхній поріг компенсації пропонують встановити у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів (17 тисяч гривень), за умови, якщо чиновника не можна відновити на посаді.

«Головний сенс цієї реформи — економія бюджетних коштів, тому що однозначно і ЄСПЛ, і звичайні українські суди стягують з держави набагато більші суми в якості компенсації, — наголосив Денис Малюська. — Тобто ми не «навантажуємо» бюджет, а навпаки «розвантажуємо» його від виплат люстрованим особам.

Приміром, екс-прокурор В’ячеслав Полях за рішенням Європейського суду з прав людини має отримати від України компенсацію у п’ять тисяч євро компенсації. Українські суди також винесли низку рішень щодо виплат компенсацій люстрованим — скажімо, за даними ЗМІ, колишній заступник прокурора Харківської області Дмитро Кавун уже отримав 950 тисяч гривень компенсації, а екс-працівник Головного слідчого управління ГПУ Олег Кіпер — 800 тисяч гривень.

Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції за підсумками першого року діяльності на посаді глави держави сказав, що питання люстрації «потрібно відкоригувати». При цьому він наголосив, що люстрацію щодо певних осіб не можна скасовувати. «Є люди, яким не можна відміняти люстрацію. Я в цьому впевнений, незважаючи на те, які будуть рішення», — сказав Зеленський.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков також досить критично висловився про проведену люстрацію. «Моє ставлення до люстрації достатньо специфічне: я її не підтримую, — заявив Разумков в інтерв’ю РБК-Україна. — Поясню чому. Під люстрацію потрапили багато людей, які були ефективними і які об’єктивно не були замазані в гучних скандалах». Водночас Разумков наголосив, що визначати, «чи є у людей корупційний шлейф», мають правоохоронні органи. «Якщо ж ви професіонал, людина з хорошою репутацією, не нажили собі палаців за своєї служби, якщо ви якісно виконували ту чи іншу функцію на тій чи іншій посаді, яка серед інших потрапила під люстрацію, і через це вас звільнили, то я не розумію, чому від вас потрібно таким чином позбуватися, якщо ви можете бути корисні цій країні», — сказав глава парламенту.

Нагадаємо, у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про очищення влади» (люстрацію), яким забороняється обіймати певні високі посади особам, які працювали на держслужбі не менше одного року в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, набуло чинності.

Як повідомлялося, Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила Закон «Про очищення влади» (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менш як один рік визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Факт

Нині в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», перебувають 887 людей.