Андрій Мрачковський (в центрі) на теплоході з колегами. Дехто з них дотепер не може дістатися додому.
На острові Південна Джорджія, що в Атлантичному океані, немає корінних жителів, натомість дуже багато пінгвінів.
«Я б ще довго чекав біля моря погоди, якби не випадок з білорусами», — розповідає вінничанин Андрій Мрачковський. Десять років чоловік ходить по морях-океанах на круїзних лайнерах. Цього разу в ролі фінансового менеджера вирушив у шестимісячну подорож на теплоході американо-французької компанії. Запланований маршрут довелося скоротити наполовину. Коронавірус поставив все з ніг на голову не тільки на суші, а й на воді.
Виручив чартер Лондон — Мінськ
— Туристів висадили на берег в порту Кейптауна, — продовжує пан Андрій. — Команда корабля отримала наказ добиратися до Британії у порт Саутгемптон. Дорогою забрали членів команди ще з декількох теплоходів нашої компанії. Прийшли в порт, пришвартувалися, а далі що?.. Всі авіарейси в Україну скасовано.
Разом із вінничанином поверталися ще 30 українців, які також працювали на екскурсійних лайнерах. Не мали можливості вибратися і представники деяких інших країн. Як каже співрозмовник, сиділи біля моря і чекали погоди. Хтось «втішив» спогадом про те, що саме з цього порту виходив у плавання, яке стало останнім, «Титанік».
— Схоже, хтось із нашої компанії українців мав везіння, — усміхається Андрій. — Одного дня нам повідомили, що в аеропорт Лондона прибув літак з Мінська. Так швидко, як тоді, мабуть, ще ніколи не збирався в дорогу.
За словами співрозмовника, вони були чи не єдиними пасажирами в Лондонському аеропорту. Враження від перебування в ньому залишилося гнітючим. Порожнеча. Все зачинено. Тільки голоси лунко віддавалися у довгих переходах. У Мінську пасажирів було трохи більше, але всі магазини, інші торгові точки в аеропорту не працювали.
До кордону з Україною їх доправили на автобусі. Через кордон переходили пішки. Далі на них чекав український автобус. Про це подбала компанія. З Києва наш земляк добирався на автомобілі. Знайомий виручив.
Нині Андрій Мрачковський дотримується карантинних вимог і залишається вдома. Навіть з батьками поки що не бачився.
Коронавірус не зачепив ні команду, ні туристів
— На щастя, ні в туристів, ні в команди корабля коронавірусної інфекції не було, — розповідає Андрій Мрачковський. — Однак хвилювалися всі. Панічних настроїв не було, за винятком окремих туристів, але побоювання захворіти десь посередині Атлантичного океану пригнічували.
Їхній лайнер вирушив у подорож з аргентинської Ушуайї. Її називають найпівденнішим містом світу. Перший відрізок маршруту здолали протягом десяти днів. За цей час побували в Антарктиді, на Чилійській науковій станції. Далі на багато днів їх взяла в обійми Атлантика. Зупинки робили, зокрема, на двох заморських територіях Британії. Йдеться про Південну Джорджію та Фолклендські острови.
Особливість маршруту полягала в тому, що теплохід заходив на безлюдні острови.
— У таких випадках дотримувалися спеціального режиму, — каже Андрій. — У першу чергу подбали про те, щоб не занести на безлюдну територію чогось такого, через що постраждали б тамтешні фауна і флора. В команді для цього були фахівці, які допомагали продезінфікувати взуття, одяг. Мали для цього спеціальні розчини. Тобто, на нашому теплоході противірусні заходи проводили ще до того, як про себе заявив COVID-19. Думаю, цей запобіжний захід позитивно позначився на тому, що уникли небезпеки інфікування.
На острові Південна Джорджія, що на півдні Атлантичного океану, немає корінних жителів. Там працюють науковці Британського Антарктичного загону. Людей не побачиш, зате дуже багато пінгвінів! Не менш цікавою виявилася подорож на Фолклендські острови. Там вразили колонії морських котиків.
А ось на ще один британський острів в Атлантичному океані туристи вже не потрапили. Мова про острів Святої Єлени, де відбував покарання Наполеон. Мандрівку довелося перервати дочасно.
Команда корабля отримала повідомлення про епідемію. З офісу компанії наказали змінити маршрут і прямувати до порту Кейптаун Південно-Африканської Республіки. Там всі планували зійти на берег. Однак дозволили це зробити тільки туристам.
— Так розпорядилася тамтешня влада, — пояснює Мрачковський. — Команді корабля заборонили покидати борт, хоча ні в кого з нас не було симптомів захворювання. Сказали відійти від берега подалі. Поки в офісі компанії приймали рішення, як діяти, корабель залишався на місці.
Майже чотири дні перебували «на приколі». Така само доля спіткала ще декілька круїзних теплоходів.
Зрештою, капітан отримав команду йти до одного з Канарських островів — Тенеріфе. Там підібрали команду ще з двох теплоходів їхньої компанії і попрямували до британського порту.
Дорогою надійшло ще одне повідомлення. Членів команди попередили про скорочення платні. Підставою називали відсутність туристів на борту. Нашому земляку зменшили виплати майже наполовину.
Не думайте про погане
— Навіть у складній ситуації не треба думати про погане, — таку пораду дає морський мандрівник тим, хто нині в самоізоляції, адже сам неодноразово надовго залишався у замкнутому просторі, коли навколо бачив тільки воду. — Слід заспокоїтися і не панікувати. Паніка — поганий союзник, бо заважає прийняти правильне рішення. Щоразу під час виходу в плавання знаходжу для себе заняття, на якому повністю зосереджуюся. Це відволікає від інших думок. Під час нинішнього круїзу пройшов навчання на двох курсах. Підтягнув свій кваліфікаційний рівень. Раніше в мене не було на це часу.
Будь-яку роботу необхідно поєднувати зі спортивними вправами. В нас їх можна було робити у спортзалі. Щоразу збадьорювало плавання у басейні. Зрозуміло, що у квартирах нема можливості плавати, але ж є душ.
Треба шукати можливості, а не причини.
Вінниця.
Фото надані Андрієм МРАЧКОВСЬКИМ.
