Хоч про рішення канцлера Німеччини Ангели Меркель не брати участі в саміті G7 на запрошення президента США Дональда Трампа наприкінці червня у Вашингтоні стало відомо минулого тижня, однак німецькі ЗМІ й досі його обговорюють.

За словами офіційного представника уряду ФРН Штеффена Зайферта, причиною відмови стала ситуація з пандемією коронавірусу, яку глава кабінету має контролювати особисто. За цим поясненням криється ще один важливий чинник. Усупереч тому, що COVID-19 предметно зачепив і Вашингтон, і загалом Америку, президент Трамп натякав, що саміт G7 у червні має відбутися у форматі персональної присутності лідерів держав-членів, а не відеозв’язку. Трамп аргументував це тим, що шість найпотужніших промислових держав, до складу яких входить і ФРН, почали поступово повертатися до режиму звичного життя після пандемії, тож саміт з їхньою персональною присутністю став би символом нормалізації ситуації.

Щоправда, днями стало відомо, що Трамп має намір перенести зустріч на вересень. Також з’явилося повідомлення, що на неї додатково буде запрошено ще й лідерів чотирьох країн — Австралії, Південної Кореї, Індії, а також Росії. При цьому сам формат G7 глава Білого дому назвав «застарілим» і таким, що не розв’язує актуальних проблем сучасного світу.

Нагадаємо, що до низки країн, котрі є членами G7, крім США та ФРН, входять Канада, Франція, Велика Британія, Італія та Японія. Росію, котра була учасником групи, перестали запрошувати на саміти в 2014 році, коли партнери почали бойкот РФ за агресивні дії стосовно України.

І хоч офіційно Берлін коментує відмову Ангели Меркель узяти участь у саміті ситуацією з пандемією, однак експерти, політологи та оглядачі називають не менш вагому причину: канцлер ФРН і президент США не зійшлися у низці принципових міжнародних питань, зокрема, функціонування НАТО та відносин з Китаєм. А також стосовно газопроводу «Північний потік-2», котрий прокладає РФ у Європу — до Німеччини, по дну Балтійського моря, стверджує видання Politico. Щоправда, ані Вашингтон, ані Берлін цього не коментують.

Тим часом минулого тижня посол США у ФРН Річард Гренелл у виданні Handelsblatt підтвердив намір Вашингтона запровадити чергові санкції проти «Північного потоку-2». Агентство Reuters на вихідних поінформувало, що нові санкції можуть оголосити вже 1 червня.

США впевнені, що якщо не зможуть запобігти добудові, то бодай завадять здачі цього об’єкта в експлуатацію.

Натомість у офіційного Берліна позиція стосовно «Північного потоку-2» незмінна: він потрібен Німеччині та Європі. Голова Комітету з економіки та енергетики у Бундестазі Клаус Ернст заявив, що цей газопровід важливий не тільки для європейських держав, а й для ФРН, яка відмовляється від атомної енергетики та вугілля. Політик вважає, що потенційними кроками у відповідь можуть бути контрсанкції на скраплений газ, котрий США продає до Європи.

Берлін.