На знімку: квітує «Гуцульський Париж».

Фото Анни ПРЯДКІНОЇ.

Від імені всієї громади гірського Рахівського району звертаємося до Президента України Володимира Зеленського та Кабінету Міністрів України з пропозицією утворити на базі найвисокогірнішого в Україні Рахівського району, який володіє особливим та унікальним природно-ресурсним і культурним потенціалом, Рахівську одиницю адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня. І включити до її складу проектовані Ясінянську, Богданську, Рахівську, Велико-Бичківську та Солотвинську об’єднані територіальні громади із загальною чисельністю населенням 118 тисяч 105 осіб.

Адміністративним центром визначити місто Рахів із населенням 15 тисяч 621 особа, який розташовується на відстані 36 кілометрів від села Лазещина та 57 — від села Нижня Апша.
Вважаємо, що такий підхід міг би допомогти розв’язати й проблеми сусідньої Тячівщини та посприяти розвитку її гірських населених пунктів.

Які аргументи?

Сучасний Рахівський адміністративно-територіальний район поділяється на одну міську, три селищні і 17 сільських рад, які об’єднують 32 населені пункти. Адмінцентр — місто Рахів. Через район проходить автомобільна дорога державного значення Н-09 (Мукачево — Рахів — Івано-Франківськ — Рогатин — Бібрка — Львів) протяжністю 78 кілометрів.

Район є найбільш віддаленим від обласного центру Ужгорода та найбільшим за площею в Закарпатській області — 1892 квадратні кілометри. Населення — 92,4 тисячі громадян. Розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат зі складними природно-кліматичними умовами. Тут розміщуються найвищі шість гірських вершин України, в тому числі гора Говерла (2061 метр над рівнем моря), формується річка Тиса — найбільша ліва притока Дунаю.

У його межах також унікальні високогірні озера, водоспади, велика кількість полонин, понад 80 мінеральних джерел, географічний центр Європи, складові частини транскордонного об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» й українсько-польського об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Дерев’яні церкви Карпат» тощо.
Значна частина мешканців району проживає в населених пунктах, яким надано статус гірських, де в занедбаному стані перебувають об’єкти соціально-побутового обслуговування, зв’язку, транспортної інфраструктури (у високогір’ї автомобільні дороги майже відсутні). Це єдиний негазифікований район області. Закарпатська Гуцульщина характеризується й унікальними історичними, етнічними, соціально-економічними, фізико-географічними, демографічними та культурно-мистецькими особливостями. За часів Чехословаччини (1919—1939 роки) європейські туристи величали місто Рахів «Гуцульським Парижем».

Рахівщина розташована у прикордонні (протяжність українсько-румунського державного кордону становить майже 40 кілометрів). Цей район є одним із важливих туристично-рекреаційних центрів в Україні. Сюди відкрито рух пасажирських потягів із Києва, Харкова, Одеси, Миколаєва та Коломиї.

Державною програмою розвитку регіону Українських Карпат на 2020—2022 роки передбачаються спорудження на базі Карпатського
біосферного заповідника (на гірському курорті Кваси) Міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку й розбудова іншої туристично-рекреаційної інфраструктури.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів від 21 листопада 2018 року «Деякі питання збереження української частини природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» планується відновлення мосту через річку Тиса і відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного, залізничного та пішохідного сполучення Ділове (Україна) — Валя Вішеулуй (Румунія). Тривають роботи зі спорудження мосту через річку Тиса на ділянці Біла Церква — Сігетул Мармаціей, громадськість активно домагається відновлення руху історичних потягів із Рахова до Румунії, Будапешта та Праги.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня, зона доступності до центрів нових районів має становити в межах 60 кілометрів автомобільними дорогами. Проте в разі включення Рахівського району до проектованої Тячівської одиниці адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня (ОСР) зона доступності адміністративного центру ОСР значно збільшиться. Звичайно, таке рішення може призвести до вкрай негативних соціально-економічних наслідків для розвитку віддалених гірських населених пунктів, значно ускладнить доступ горян до різних послуг, призведе до занепаду Закарпатської Гуцульщини.

Отже, з огляду на наведені аргументи, а також на те, що урядова постанова (16.03.1998 р. № 292) «Про заходи щодо державної підтримки реалізації програми еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на 1998—2005 роки» передбачала перетворення цього унікального краю на зону екологічно орієнтованого туристично-оздоровчого комплексу загальнодержавного значення та можливості відкриття в місті Рахів ще одних залізничних воріт України до країн Євросоюзу, з метою збереження унікальних природних та культурних цінностей Закарпатської Гуцульщини, вважаємо за потрібне й доцільне утворити Рахівську одиницю адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня.

До речі

У разі адмінреформи відстань від найвіддаленіших гірських населених пунктів Рахівщини до міста Тячів (можливого адміністративного центру ОСР) становитиме майже 110 кілометрів занедбаними гірськими автомобільними дорогами зі складним рельєфом.

Федір ГАМОР, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника;

Микола ПОПЕНКО, депутат Рахівської міської ради.

Закарпатська область.