До того ж, це красивий елемент ландшафтного дизайну. Саме такий тин своїми руками нещодавно виготовила на власному обійсті директор комунального підприємства «Архітектурно-планове бюро» виконкому Малинської міськради Світлана ГАЛЬКЕВИЧ (на знімку).

— Сплести тин не становить особливої складності, недарма ж наші прадіди у селах прикрашали ними сади та подвір’я, — розповіла пані Світлана. — Мистецтво плетіння парканів із лози я запозичила в своїх дідуся Михайла Адамовича та бабусі Віри Петрівни, котрі мешкали в селі Вівчому Радомишльського району. Тоді в селі нараховувалось 34 будинки, в яких проживали переважно чехи. Нині в 10 будинках мешкають 13 чоловік. У Вівчому всі плели кошики, які використовували для збирання яблук, грибів, картоплі.

Я в дитинстві відточувала свої навики — робила невеликі кошики, згодом рідні доручали й виготовлення парканів. Нині ж планую прикрасити власне подвір’я ще й декоративними плетеними кріслами, столиком та альтанкою.

Як матеріал традиційно використовуються гілки ліщини або верби. Вербова лоза заготовляється, як правило, навесні. Стовпчики-кілки на рівній відстані вертикально забиваються в землю (при виборі кроку враховуйте товщину прутів і дизайнерську задумку). Перед початком плетіння прути слід добре вимочити, щоб сік у них почав циркулювати — це додає лозі гнучкості. Ще краще влаштувати для прутів «лазню» з пари, тоді розпарена лоза гнутиметься, ніби щойно зварені макарони. Коли гілки висохнуть, до них повернеться міцність, але до цього моменту тин уже матиме відповідну форму. Розпарена лоза протягується з різних боків вбитих у землю кілків.

Завдяки антисептикам можна значно продовжити життя дерев’яним кілочкам. Для кращого їх захисту варто викопати дренажну траншею на місці тину й звичайний ґрунт замінити піском. Тоді дощова вода швидко йтиме в пісок, не застоюючись, і це зведе до мінімуму гниття деревини.

Готовий плетений паркан можна пофарбувати, краще натуральними барвниками. Перед фарбуванням із гілля слід зняти кору. Лозу можна обробити перекисом водню для отримання білого кольору. Морилка або марганцівка надають їй коричневого забарвлення. А залізний купорос — сірого кольору.

Плетений паркан із дерев’яними кілками служить зазвичай понад шість років. Це непроста справа, але приносить чимало задоволення, — підсумувала пані Світлана.

Житомирська область.

Фото автора.