Заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Захід тривав у режимі відеоконференції під головуванням заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк та Віце-маршалка Сейму Республіки Польща Ришарда Терлецького.

Засідання відкрив голова польської частини Парламентської Асамблеї Віце-маршалок Сейму Республіки Польща Ришард Терлецький. Він відзначив, що Асамблея мала відбутися у Польщі, однак це не сталося у зв’язку з епідемією COVID-19. За його словами, польська сторона розраховує, що наступна Асамблея відбудеться, як і планували, у Варшаві, можливо, восени цього року.

У Польщі з великою увагою та повагою стежать за розвитком політичної ситуації в Україні, у тім числі й за розвитком ситуації з пандемією, яка торкнулася всієї Європи та світу, відзначив Терлецький. «Ми відкриті до співпраці, у тому числі і в боротьбі з цією заразою, хоча це питання наших міністерств та урядів», — сказав пан Віце-маршалок. Він також наголосив на важливості відновлення міжнародних переходів на кордоні, авіаційного, залізничного та автомобільного сполучення між Україною та Польщею, оскільки це зовнішній контроль ЄС. Польщу також хвилює питання контролю за дотриманням протиепідемічних заходів в Україні, на кордоні між Україною та тимчасово окупованими територіями. Водночас польська сторона відзначила, що на піших переходах на україно-польському кордоні виникають великі скупчення людей, і це питання потребує врегулювання.

Віце-маршалок Сейму Республіки Польща Ришард Терлецький.

Фото: twitter. com/Sejm RP

Заступниця Голови Верховної Ради України, голова української частини Парламентської Асамблеї України і Республіки Польща Олена Кондратюк від імені української делегації привітала учасників Асамблеї в її оновленому складі. «Той факт, що попри пандемію коронавірусу проводимо онлайн-зустріч, свідчить про те, що ми бажаємо доброзичливого україно-польського діалогу, — зауважила парламентарка. — Переконана, що український та польський парламенти повинні відіграти ключову роль у здійсненні такого діалогу». Олена Кондратюк наголосила, що Україна і Польща не мають іншого шляху, аніж розвивати добросусідські, рівноправні та взаємовигідні відносини стратегічного характеру. «Наші народи і країни не мають права на непорозуміння, особливо враховуючи складне історичне минуле, — наголосила політик. — Маємо усвідомити, що Росія завжди буде беніфіціаром україно-польских чвар, вона намагатиметься вносити розбрат у стосунки між державами, саме тому маємо зробити все для того, аби не дати нікому розсварити наші країни, що ослабить їхню стійкість перед російським тиском. Україна добре знає, що таке агресія і війна. Війна проти нас триває, вона поруч, Україна заплатила і продовжує платити непомірно високу ціну, щоб бути частиною європейської спільноти».

Олена Кондратюк подякувала Віце-маршалокам Сейму Польщі Ришарду Терлецькому за відвідини прифронтових зон України та Малгожаті Госєвській за адвокацію українських питань у Польщі. «Важливо обговорити не лише питання взаємодії, а і спільної безпеки, адже сьогодні ніхто не застрахований від гібридної агресії — чи то політичної, чи економічної, чи гуманітарної, чи збройної, — зауважила політик. — Ми високо цінуємо підтримку України з боку Польщі на шляху інтеграції до ЄС та НАТО, голос Польщі був потужним, коли 12 червня цього року альянсом приймалося рішення про приєднання України до програми розширених можливостей НАТО». Парламентарка також відзначила серед пріоритетів співпраці — розвиток україно-польського транскордонного і міжрегіонального співробітництва, зокрема, реалізацію політики добросусідства, взаємодію в рамках ініціативи «Трьох морів». Україна зацікавлена брати участь у цьому проекті, а також у стратегічних проектах не лише в сфері інфраструктури та транспорту, а і енергетики, військово-промислового комплексу.

Під час Асамблеї було порушено питання соціального захисту мільйонів українських трудових мігрантів у Польщі. «Ми готові до взаємодії у питаннях їх правового і соціального захисту, зокрема, укладання двосторонньої угоди щодо працевлаштування сезонних робітників», — відзначила Олена Кондратюк. У свою чергу, польська сторона запевнила, що українські трудові мігранти мають такі ж само права, як і польські працівники.

Окремий пласт україно-польського діалогу становить питання нашого історичного минулого, порозуміння і примирення, які також стали предметом обговорення на Асамблеї. «Впевнена, що українці та поляки не мають бути постійними заручниками трагічної історії, яку при всьому бажанні та докорах сумління вже неможливо змінити чи повернути втрачені життя, — зауважила Олена Кондратюк. — Але нам під силу творити майбутнє, в якому не буде взаємних кривд, стереотипів, упереджень чи недовіри, а буде бажання жити і працювати».

Учасники Асамблеї обговорили декілька тем: діяльність Верховної Ради України та Сейму і Сенату Республіки Польща з метою підтримки економічної та соціальної стабільності у зв’язку з пандемією COVID-19; безпека в регіоні (інформаційні війни, кібератаки та гібридні загрози); україно-польське співробітництво у військовій та енергетичній сферах, допомога на розвиток та гуманітарна допомога; україно-польські торгово-економічні відносини, інфраструктура, пункти пропуску, митні правила, становище трудових мігрантів; соціальний розвиток, співпраця в галузі освіти (польське шкільництво в Україні і українське в Польщі); україно-польський діалог з історичних питань.

Під час дискусії депутат Казімєж Голоюх (партія «Право і справедливість») розповів про зусилля польського парламенту для подолання економічної кризи. За його словами, 2 березня було прийнято спеціальний закон щодо боротьби з COVID-19 та із ситуаціями, які він викликає, було ухвалено спеціальні рішення для забезпечення захисту працівників охорони здоров’я, надання допомоги польській господарці. На ці цілі було виділено 312 млн злотих, з них 7,5 млн — на охорону здоров’я, понад 30 млн — на публічні заходи, понад 70 млрд — на підтримку підприємств. Було скасовано низку податків, передбачено виплату одноразової допомоги для самозайнятих осіб та для малих підприємств, якщо вони не скорочуватимуть своїх працівників. Було також прийнято рішення щодо доплат до зарплати — 1530 злотих для кожного працівника, скорочено час роботи для малих і середніх підприємств, скасовано орендні плати для підприємств та сільгоспвиробників. Ці кроки сповільнили звільнення працівників. А тим, хто захворів і опинився у лікарні, — збережено виплату зарплати. Додаткову допомогу також отримали люди з інвалідністю. Це стало великою підтримкою для польських працедавців, відзначив польський парламентарій.

Народний депутат України Володимир Гевко (фракція «Слуга народу») зазначив, що пандемія внесла свої корективи в життя цілого світу і наших країн, а тому вимагає надзусилля для її подолання та захисту економіки та громадян. Він розповів, що українська влада, парламент та уряд з початку пандемії організувала масштабні дії для подолання наслідків пандемії, хоча криза прийшла під час зміни урядів, коли економічна криза вже була. «Завдяки ефективним діям уряду та вчасним запровадженням карантинних заходів та обмежень нам вдалося уникнути італійського чи іспанського сценарію, — наголосив Володимир Гевко. — Верховна Рада прийняла загалом 22 законодавчі акти, спрямовані на стабілізацію ситуації в економіці та суспільстві. Зокрема, передбачено звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, державний контроль за цінами на ліки, можливість роботи вдома для працівників, заборону стягнення пені за житлово-комунальні послуги, доплати до зарплат медиків, затверджено зміни до бюджету та створено стабілізаційний фонд для боротьби з коронавірусом». Парламентарій відзначив, що сьогодні найголовнішим питанням є поступовий вихід із карантину, що не дало б повернення до нової хвилі хвороби. Володимир Гевко подякував польській стороні за боротьбу з COVID-19, за допомогу українським медичним закладам, додавши, що Україна підтримує план Президента Польщі щодо напрямів міжнародної співпраці після подолання пандемії і зацікавлена розвивати діалог з Польщею щодо законодавчої підтримки подолання пандемії».

За підсумками XII сесії Парламентської Асамблеї України і Республіки Польща прийнято спільну декларацію.

Порозуміння і примирення  мають стати основою нових україно-польських відносин

Під час обговорення теми «Україно-польські торговельно-економічні відносини» польський депутат Томаш Ленц («Громадянська коаліція») розповів, що експорт з Польщі до України становить 3,3 млрд доларів, але рівень польських інвестицій — лише 2%. Проте є приклади, де польські компанії та банки знайшли своє місце на українському ринку. На думку польських парламентаріїв, найінтенсивнішою формою співпраці є транскордонне міжрегіональне співробітництво, яке контролює міжрегіональна рада. За його словами, Мінінфраструктури Польщі запропонувало проект нового залізничного сполучення — Польща готова забезпечити фінансову сторону, збільшення можливостей піших переходів на пункту пропуску «Краковець». Польща також зацікавлена у безпековому співробітництві на кордоні, який є зовнішнім кордоном ЄС. Польща пропонує підписати Угоду про спільний контроль на україно-польському кордоні, що спростить і скоротить перехід через пункти пропуску. Польська сторона запевнила, що всі українські трудові мігранти, які офіційно працевлаштовані, мають медичну страховку.

У свою чергу, народний депутат України Ігор Василів (фракція «Слуга народу») повідомив, що українська сторона готова відкрити нові піші пункти пропуску на кордоні, тільки-но відступить загроза коронавірусу. І пропонуємо запровадити спільний прикордонний митний контроль. І парламент може відіграти у цьому діалозі чималу роль. «Зараз майже 8 млрд доларів за 2019 рік двосторонньої торгівлі — ці цифри не задовольняють, але пожвавлення потребує інвестиційного співробітництва», — зауважив І. Василів.

Під час обговорення теми «Співпраця в галузі освіти», зокрема, було порушено питання забезпечення підручниками дітей з польської громади в Україні та української — в Польщі. З 2015 року діє польсько-українська рада обміну молоді, яка надає підтримку двостороннім проектам. На ці цілі Польща уже виділила понад 2 млн доларів. В. о. міністра освіти та науки України Любомира Мандзій розповіла про забезпечення освітніх прав польської меншини в Україні в рамках міжнародних угод. За її словами, Міносвіти напрацьовує проект нової угоди по співпрацю у сфері вищої освіти, створено спільну консультативну комісію із забезпечення освітніх прав нацменшини, яка опрацьовує угоду про перелік шкіл, у яких ведеться викладання відповідно польською мовою в Україні та українською в Польщі. З 2019 року учні, які навчаються в школах нацменшин, мають право складати державну атестацію з предмета «мова національної меншини». У кількох українських університетах ведеться підготовка викладачів і вчителів польської мови та літератури.

Відбулася також дискусія з питань україно-польського діалогу з історичних питань. «Питання примирення залишається актуальним, ми маємо добрі сподівання на відновлення діалогу інститутів національної пам’яті», — зауважила Віце-маршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська («Право і справедливість»). Вона високо оцінила заяву Президента України Володимира Зеленського про готовність України зняти мораторій на ексгумаційні роботи з метою пошуку останків поляків, загиблих в часи Другої світової війни. У свою чергу, Польща зобов’язалася впорядкувати українські місця пам’яті на своїй території. «Нові україно-польські відносини ми повинні будувати на правді», — наголосила М. Госєвська.

«Саме порозуміння і примирення мають стати основою україно-польського діалогу», — таку думку висловив і народний депутат України Микола Княжицький («Європейська солідарність»), зауваживши, що це підтримує і Папа Римський, і українські римо-католицька та греко-католицька церкви, польська громада в Україні. «Ті виклики, які сьогодні стоять перед нами, і пандемія, і повінь в Карпатах, мають стимулювати нас бути ближчими, і позбавитися всього, що нас розділяє, символом чого для поляків є волинська трагедія, а для українців — операція «Вісла» і трагедія Холмщини», — додав М. Княжицький. Директор Інституту національної пам’яті Антон Дробович запевнив, що конструктивний діалог з питань відновлення історичної правди, продовження пошукових робіт та поховання загиблих триватиме.

Польща — наш стратегічний партнер на шляху до ЄС і Північноатлантичного альянсу, і наше майбутнє — у продовженні плідної співпраці з Польщею, наголосила на брифінгу після завершення Асамблеї заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, відзначивши, що Асамблея закликала уряди України та Польщі до реалізації спільних проектів для налагодження інфраструктури на кордоні, проектів у гуманітарній сфері, подальший розвиток співпраці у галузі освіти та інших сферах. Парламентарка висловила сподівання, що в разі подолання пандемії у жовтні відбудеться наступне засідання Асамблеї у Варшаві.

У роботі Асамблеї також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький. На брифінгу він наголосив, що розвиток двосторонніх відносин такий важливий, що вирішили не чекати завершення карантину, і парламентарії зустрілися онлайн. Пан Посол відзначив важливість співпраці у питаннях безпеки, подоланні нових викликів і загроз. «І Асамблея засвідчила, що з обох боків є бажання та великий потенціал до співпраці», — резюмував Посол.

Під час засідання польської частини.
Фото: twitter. com/SejmRP

Під час засідання української частини.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.