Під час виступу заступниці Голови Верховної Ради Олени Кондратюк.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
На початку пленарного засідання заступниця Голови Верховної Ради, співголова міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Олена Кондратюк привернула увагу до хвилі дискримінації, приниження, сексизму, мови ненависті, які останнім часом сколихнули країну. «Люди хотіли побачити не лише нові обличчя, а й нову якість політики, повагу до прав людини та особистої гідності кожного громадянина, — наголосила політик. — Люди очікують поваги до інституції і навіть до опонентів, поваги до слабших, до молодших, до старших, до бідніших, і ця повага має стати основою нової культури, культури об’єднання суспільства».
Парламентарій також звернула увагу на потребу рівного представництва чоловіків і жінок у політиці, закликала підтримати рішення про представництво не менш як 40% жінок у місцевих і національних органах влади. За словами О. Кондратюк, жінок обмаль у теперішньому українському уряді, жодна жінка не очолює обласну адміністрацію.
Народні депутати виступили із заявами.
Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа — За життя») висловив занепокоєння з приводу того, що наша держава за рівнем бідності та розповсюдження COVID-19 є першою у Європі, тому нас до Європи нині не пускають. Він також висловив позицію фракції проти легалізації грального бізнесу.
Зіновій Андрійович («Слуга народу»), депутат-мажоритарник від Івано-Франківської області, продемонстрував відео страшних паводків, що зруйнували інфраструктуру чотирьох західних областей. За його словами, основною причиною паводків у Карпатах є не лише опади, а й техногенні чинники — зменшення лісових насаджень, затори у руслах річок внаслідок незаконної вирубки лісу та захаращення сміттям. Парламентарій закликав схвалити зміни до держбюджету-2020 для виділення коштів на ліквідацію наслідків паводків в Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях та на протипаводкові заходи.
Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») привернув увагу до потреби дотримуватися Конституції та верховенства права, прав людини.
Свободівка Оксана Савчук закликала виділити з держбюджету 2 мільярди гривень на подолання наслідків повені.
Антон Поляков (ДГ «За майбутнє») звернувся до уряду з вимогою напрацювати реальні кроки виходу з економічної кризи, допомогти пенсіонерам, дітям війни, зменшити для них платіжки за житлово-комунальні послуги та збільшити пенсії.
Юрій Загородній («ОПЗЖ») закликав Президента виконати свою передвиборчу програму: народовладдя, встановлення миру на Донбасі, комунальна тарифна політика, економічна і соціальна стабільність у країні.
Роман Лозинський («Голос») наголосив на потребі забезпечити масове тестування людей на коронавірус та забезпечити належний захист медиків, виплатити всі обіцяні доплати лікарям.
Від імені двох фракцій Микола Княжицький («Європейська солідарність») виступив проти призначення в. о. міністра освіти України без погодження з парламентом та звернув увагу на маніпуляції довкола призначення мовного Омбудсмана.
Лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко закликала парламент розглянути замість закону про гральний бізнес зміни до бюджету для виділення коштів на ліквідацію наслідків повені.
Як засвідчила дискусія під час обговорення правок до проекту закону у другому читанні (№ 2285-д), думки народних депутатів щодо легалізації грального бізнесу розійшлися.
Зокрема, Михайло Цимбалюк («Батьківщина») застеріг, щоб казино та гральні автомати не повернулися на вулиці міст та у кожен готель. Тоді як попередня редакція законопроекту передбачала, що гральні заклади розміщуватимуться лише у найдорожчих п’ятизіркових готелях, де зупиняються заможні люди.
Микола Княжицький («Європейська солідарність») навів приклад Угорщини, де є дві державні лотереї, через які збирають гроші на кіно та культуру. У Грузії було дозволено казино тільки в одному регіоні. На його думку, гральні заклади можна розташувати лише в одному регіоні, у спеціальній зоні.
Андрій Пузійчук («Батьківщина») запропонував виключити норму про розташування закладів із гральними автоматами поза межами п’ятизіркових готелів. На це голова підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олег Марусяк відповів, що це далеко не так. За його словами, нині набагато гірша ситуація: є безліч онлайн- і підпільних казино, а в разі схвалення закону не буде так багато гральних закладів, як застерігають депутати.
Андрій Ніколаєнко («Батьківщина») запропонував поправку — дозволити відвідувати казино лише громадянам інших країн, така практика є, зокрема, у Південній Кореї, В’єтнамі та на Філіппінах.
Багато народних депутатів, представляючи свої правки, пропонували створити спеціальні гральні зони в якомусь одному регіоні — на Закарпатті, Херсонщині чи навіть у Чорнобильській зоні, куди приїжджатимуть заможні люди та іноземці й витрачатимуть свої кошти на забави. І щоб не було спокус у всіх верств населення, передусім неповнолітніх та молоді, витрачати свої останні кошти на азартні ігри, замість того щоб купити щось поїсти собі чи дитині. Лунали також думки, що блокування сайтів є неефективним методом заборони онлайн-казино, оскільки є багато методів оминути блокування.
Під час обговорення особливо відзначалося, що онлайн-казино та віртуальні азартні ігри — ще більш небезпечні, аніж реальні, оскільки можна грати скільки завгодно часу, маючи лише банківську картку чи навіть кредитку і не виходячи з дому. Проте законопроект не передбачає заборону грального бізнесу в режимі онлайн.
Від реалізації законопроекту про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№ 2285-д) очікується отримати додаткових надходжень до держбюджету на понад чотири мільярди гривень.
Розгляд поправок буде продовжено на наступному пленарному засіданні.
З днем народження вітали Юрія Арістова і Володимира Кабаченка.
