Слухання вчора у форматі відеоконференції провів Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Голова профільного парламентського комітету Дмитро Лубінець нагадав, що ще на першому засіданні комітету було ініційовано ідею створення державного органу етнонаціональної політики. Вже відбувся конкурс на посаду голови Комітету з етнополітики і свободи совісті. «Ми робимо все, щоб ця інституція нарешті запрацювала», — наголосив народний депутат.

За його словами, нині є проблемою відсутність належного законодавчого забезпечення прав нацменшин, яке б відповідало вимогам часу та європейським нормам. Мовляв, закон про нацменшини в Україні було ухвалено у 1992 році. За цей час він морально застарів з огляду на сучасні виклики, пов’язані із воєнною агресією РФ проти України та окупацією Криму.

Дмитро Лубінець привернув увагу до того, що згідно з постановою Верховної Ради від 20.03.2020 та відповідно до гарантій прав кримськотатарського народу парламент доручив Кабінету Міністрів терміново подати нормативно-правові акти, які визначають та закріплюють статус кримськотатарського народу як корінного народу України, а також подати законодавчі ініціативи щодо реалізації прав нацменшин відповідно до закону про мову.

«Таке враження, що Кабмін відсторонився від нормотворчого процесу у сфері захисту прав національних меншин і корінних народів, і це викликає занепокоєння у народних депутатів та представників громадського сектору», — зауважив Дмитро Лубінець.

Він зазначив, що за створення концепції державної етнополітики відповідно до нової редакції закону про нацменшини відповідальним визначено Міністерство культури України, але досі її не подали. За словами голови профільного комітету, згідно із затвердженим планом законотворчої роботи Верховної Ради на цей рік має бути розроблено законопроекти про корінні народи, про статус кримськотатарського народу, про нацменшини в Україні (нова редакція), про порядок реалізації прав корінних народів і національних меншин.

«Із врахуванням бездіяльності уряду у цьому напрямі ухвалено рішення на базі нашого комітету створити робочу групу з розробки нової редакції закону України про нацменшини. До складу групи увійдуть члени нашого комітету, а також запрошені колеги з Комітету гуманітарної та інформаційної політики і міжфракційного депутатського об’єднання «Національні спільноти». Також ми залучаємо представників наукового середовища, міжнародних експертів. Є ідея створити на базі комітету експертну раду фахівців у галузі захисту прав національних меншин», — поінформував Дмитро Лубінець.

Секретар профільного парламентського комітету Рустем Умєров виділив окремо питання захисту корінних народів та нацменшин на тимчасово окупованих територіях. «Росія окупувала Крим, і майже щодня ми є свідками незаконних переслідувань кримських татар», — нагадав він. І висунув пропозицію рекомендувати Верховній Раді навесні 2021 року провести парламентські слухання на тему захисту прав корінних народів і нацменшин на території України.

Своєю чергою секретар міжфракційного депутатського об’єднання «Національні спільноти» Вікторія Кінзбурська зазначила, що до законотворчої діяльності варто долучати представників громадської думки, зокрема нацменшин. «З огляду на сучасні виклики головною метою державної етнополітики є створення спільного ліберального суспільства для всіх суб’єктів політичного процесу на засадах демократії у рамках незалежної правової держави», — наголосила народний депутат.

На комітетських слуханнях виступили представники Кабміну, наукового середовища, громадських та міжнародних організацій.