Радість перемоги.

«Динамо» (Київ) — «Ворскла» (Полтава). 1:1 (пенальті — 8:7). Голи: Степанюк, 11, Вербич, 28. Післяматчеві пенальті реалізували: Вербич, Циганков, Кендзьора, де Пена, Андрієвський, Сидорчук, Шапаренко, Шабанов — Пуцлін, Кані, Луізао, Опанасенко, Альюн, Чеснаков, Пердута; не забили: Миколенко (воротар) — Сапай (воротар), Баєнко (вище воріт).

«Динамо»: Бущан, Кендзьора, Сирота, Шабанов, Миколенко, Сидорчук, Шепелєв (Андрієвський, 117), Буяльський (Шапаренко, 99), Цитаїшвілі (Циганков, 60), де Пена, Вербич. Тренер — Олексій Михайличенко.

«Ворскла»: Різник, Кані, Чеснаков, Сапай, Пердута, Альюн, Пуцлін, Скляр (Шехич, 95), Степанюк (Баєнко, 115), Якубу (Опанасенко, 73), Кулач (Луізао, 76). Тренер — Юрій Максимов.

Рефері — Катерина Монзуль (Харків); арбітр VAR — Віталій Романов (Дніпро).

Харків. ОСК «Металіст». Без глядачів. 19 градусів.

Для 57-річного Олексія Михайличенка  цей титул став п’ятим протягом тренерської кар’єри в київському клубі і першим після повернення на посаду наставника «біло-синіх». Як відомо, він очолював «Динамо» з 2002-го по 2004 рік. Тоді він двічі виграв чемпіонство і по разу — Кубок та Суперкубок України.

Нагадаємо, що Михайличенко свого попередника (Олександра Хацкевича) замінив по ходу нинішнього сезону.

— Насправді вийшла кубкова гра, — сказав Олексій Олександрович. — Зовсім інші нерви й емоції. Обидві команди пройшли важкий шлях. Психологія цих змагань дуже непередбачувана. Хочу подякувати «Ворсклі» за гру і характер.

Було непросто, але ми досягли результату, який влаштовує нас. Це має велике значення для команди і наших молодих футболістів. Важливо, щоб вони відчули цю атмосферу. Вважається, що пенальті — це лотерея, але ми могли закінчити гру в основний час. Кубкове напруження не дало нам цього зробити.

Уже маємо Лігу Європи, але святкувати ніколи, так вважає колектив. Треба готуватися до наступного матчу...

***

Початок зустрічі був інтригуючий — рахунок відкрила «Ворскла». Після подачі Ібрагіма Кані м’яч на дальній стійці отримав Руслан Степанюк. Він і завершив справу.

Однак поступово ініціативою заволоділи динамівці, котрі мали принаймні дві нагоди забити. В першому випадку Олександр Сирота потужно пробив під поперечину. Але Дмитро Різник якимось дивом парирував удар на кутовий.

Потім Беньямін Вербич не влучив із вигідної позиції після прострілу Віталія Миколенка. Однак словенець невдовзі реабілітувався. Передачу з правого флангу зробив Томаш Кендзьора. Карлос де Пена скинув м’яч головою на лінію воротарського майданчика. А Вербичу дозволили розвернутися і пробити в дальній кут.

У другому таймі і двох додаткових 15-хвилинках жодній із команд не вдалося забити бодай один м’яч. Хоча динамівці мали певну перевагу і моменти. До речі, одного разу вони забили (Володимир Шепелєв), але рефері скасувала взяття воріт, зафіксувавши офсайд. В іншому епізоді Різник лежачи ногою вибив м’яч з лінії воріт.

Отже, довелося бити післяматчеві пенальті. З цією «інфарктною» місією краще впоралися кияни.

Вітаючи «Динамо» з перемогою в цьому драматичному поєдинку, гріх ще раз не сказати слова похвали на адресу футболістів «Ворскли» — справжніх футбольних бійців. З командою сталися позитивні метаморфози, коли її 15 листопада 2019 року очолив Юрій Максимов.

***

Одразу після нагородження киянин Артем Шабанов, котрий забив переможний 11-метровий, сказав:

— Емоції тільки позитивні. Вперше виграв Кубок. Переповнює щастя. Мій удар з пенальті? Коли підходив до точки, було страшно. Забив — і добре. Думав, що, може, до мене черга не дійде, але мусив іти бити. Виграли трофей. Може, це дасть нам впевненість і далі буде краще.

***

Цей титул дав змогу «Динамо» наздогнати «Шахтар» за кількістю трофеїв у всіх турнірах за період незалежної України. На рахунку киян 15 перемог у чемпіонаті, 12 Кубків України і 8 Суперкубків.

В активі «гірників» — 13 чемпіонських титулів, 13 Кубків України, 8 Суперкубків і один Кубок УЄФА. Загалом у кожної з команд по 35 титулів.

Артем Шабанов й Олексій Михайличенко.  

Фото ФК «Динамо».