Виборці насправді вибирали найкращих з великої кількості кандидатів у депутати. Мене було обрано депутатом від Московського виборчого округу Харкова, де я жив і працював.

Верховна Рада почала діяти активно, хоча досвіду парламентської діяльності не мав жоден депутат.

Навесні 1990 року Грузія ухвалила декларацію про державний суверенітет, а Латвія, Литва й Естонія прийняли акти про відновлення незалежності цих країн.

12 червня 1990 року Декларація про державний суверенітет РРФСР була прийнята першим з’їздом народних депутатів Росії.

Верховна Рада у червні почала обговорювати проект такої декларації, а після 12 червня парламент інтенсифікував свою роботу над питанням суверенітету.

16 липня 1990 року Декларацію про державний суверенітет України було прийнято конституційною більшістю.

Цей документ був декларацією про політичні наміри стосовно майбутнього України.

У той час багато хто з нас цікавився Декларацією про державний суверенітет США як щодо змісту, так і щодо термінів її реалізації. Сполучені Штати отримали незалежність через 11 років після прийняття своєї декларації.

Ми тоді ще не знали, що вже через рік Верховна Рада буде змушена розглянути питання про незалежність і створення суверенної держави.

Значна кількість народних депутатів України, включаючи мене особисто, розуміли неефективність комуністичної системи державної влади і управління. Особливо бездарною була економіка радянського комунізму. Але треба було обрати шлях змін, тобто відповісти на запитання: «Що робити?» Було обрано шлях виходу — державна незалежність.

Зроблю невеликий відступ. У червні 1990 у Києві на ВДНГ проходила виставка економічних досягнень Великої Британії, куди було запрошено і нас, народних депутатів України. Побачене стало додатковим поштовхом до змін. 30 червня у Верховній Раді виступала прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер. Виступ був яскравий як і її відповіді на запитання депутатів.

Ми визначились. Україні була потрібна ринкова конкурентна економіка, приватна власність, вільне підприємництво і мінімальне втручання чиновників в економіку. Так само треба було створити юридичні гарантії прав людини, права приватної власності і безпеки підприємництва, для чого реформувати судову владу як головного регулятора чесних відносин між державою і громадянами.

Після подій у Москві 19—21 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт про створення України як суверенної держави, за що 24 серпня проголосувала конституційна більшість депутатів.

Після цього було створено Тимчасову парламентську комісію з розслідування подій, пов’язаних із заколотом ГКЧП. Головою цієї комісії Президія Верховної Ради України обрала мене. Уже 30 серпня 1991 року я зробив свою першу доповідь на засіданні Президії і від імені комісії подав проект Указу про заборону діяльності Комуністичної партії України і націоналізації майна КПРС-КПУ на території України. Указ було прийнято 19 голосами за, проти — один.

Але це вже інша історія.

Юрій ГАЙСИНСЬКИЙ, народний депутат першого скликання Верховної Ради України.