Під фальшивою маскою «борців за щасливе життя» «правдоборці» безпардонно зажадали, щоб у Верховній Раді України панувала російська мова як державна, а також функціонували мови інших національних меншин. Розгортається бурхлива й аморальна діяльність проти гуманістичного, справедливого Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Мовляв, закон забороняє міжособистісне спілкування російською мовою, не гарантує вивчення рідної мови дітям національних меншин. Насправді це — суцільна маніпуляція, щоб не сказати — лукава брехня.
В Україні створені всі умови для вивчення мов національних меншин, розвитку їхніх національних культур. Але «охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх», — наголошено у Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Цю найголовнішу вимогу мовної хартії повністю ігнорують промосковські «освічені» запроданці. «Інтелектуалам»-яничарам нагадую: з правдивої історії відомо, що вже було 480 агресивних антиукраїнських циркулярів, указів, постанов, рішень, розпоряджень тощо.
Новітні блудники на догоду кремлівським рашистам хочуть виплодити чотириста вісімдесят перший злочинний антиукраїнський акт, спрямований на знищення української мови і культури — фундаментальної основи незалежної, демократичної, соціальної, соборної української держави, щоб максимально допомогти російським агресорам запроторити Україну в отруйне московське ложе. Жадібність до збагачення вбила нюх, і вони не відчувають, що путінсько-кремлівські срібняки на весь світ пахнуть невинною кров’ю українських патріотів — захисників національної сутності України.
Якщо не ми, то хто зупинить промосковський реваншизм?!
Василь Лизанчук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі журналістики і публіцистики.
