У тому, як дорого коштують «живі» вітаміни, споживачі вже зуміли переконатись, купуючи перші ягоди і фрукти. У середньому вони стартували від ста гривень за кілограм, хоча деякі коштували по кілька сотень. Тепер, коли пропозиція зростає, вартості потроху повзуть донизу.

Чимало покупців відзначають: справді дешевого товару все одно не зустрінеш. Та все-таки тепер сезонна продукція коштує в рази менше, ніж на початку літа.

Але в інформаційному полі дедалі частіше звучить теза, що попереду нові цінові стрибки. Зокрема, йдеться про яблука. Чи реальні такі прогнози?

У їх правдивості переконає час. А що вже є на ринку?

З’ясувалося, попри справді багату пропозицію різних фруктів яблука — в дефіциті. Принаймні на хмельницьких базарних рядах і в плодоовочевих ятках вони відсутні. Втім, нічого дивного в цьому немає. Адже справжній яблучний сезон ще не настав. Свою роль відіграли кліматичні особливості, коли дозрівання практично всіх плодів, що ростуть у відкритому ґрунті, відбувається на тиждень-два пізніше від звичних строків.

А от в супермаркетах цей фрукт все-таки можна знайти. І ціни на нього справді дивують. Навіть у тріскучі морози та в роки масового неврожаю, котрий спостерігався в багатьох країнах, вони не були такі «захмарні», як нині — від 40 до 60 гривень за кілограм. Що і хто їх сформував?

Насамперед не забуваймо про чинник низької пропозиції: мало товару — платити за нього доводиться більше. А судячи з того, що представлене на прилавках, все це залишки минулорічного врожаю. Принаймні на те натякає вигляд продукту.

Свою роль, очевидно, відіграла і загальна тенденція до непомірно високих вартостей на фрукти. Якщо вже дорого — то нехай так коштує все. Навіть торішні яблука.

І ось тут найцікавіше: якщо від весняно-літніх приморозків постраждали персики та абрикоси, як немає великого врожаю на вишні та черешні, коли погано дозрівала полуниця, то чому з цього ряду має випадати яблуко? Хоча насправді серйозних ризиків для яблук та груш не було.

Інша справа, що нинішній урожай, який зріє у садках, не назвеш рекордним. Але ж і не найгірший. Тож важко назвати об’єктивні причини того, що вартість кілограма червонобоких може підскочити майже в десять разів, порівняно з минулим роком.

Щоб не програти конкурентам

Звісно, без звичних проблем на селі не обходиться. Але вони не є критичними. І про це свідчить досвід господарства «Городоцьке», що працює на Хмельниччині. Багато років поспіль воно вирощує яблука та ягоди, тож порівнювати є з чим.

Яблуневий сад тут займає 162 гектари. Він дає роботу майже сотні селян. А в період збору врожаю кількість працівників збільшується чи не вдвічі.

Яблучний бізнес приносить непогані прибутки. І одне із свідчень тому — постійні інвестиції, як в технічну базу, так і в сам сад. У господарстві збудовано і працює чотири фруктосховища, де можна розмістити до двох тисяч тонн продукції. Ще чотири камери з регульованим газовим середовищем розраховані на тисячу тонн одночасного зберігання.

Все це дозволяє господарству непогано заробляти на фруктах. Бо, якщо в сезон збирання ціни падають до мінімальних, то взимку, а тим більше навесні — зростають до найбільших. Той, хто може місяцями зберігати свій товар у належній якості, завжди у виграші.

В обласному департаменті агропромислового розвитку відзначають також, що в товаристві постійно проводиться оновлення садів, де схема посадки дерев та догляд за ними дають змогу на менших площах отримувати більше продукції.

Саме на такі технічні та технологічні складові виробничого процесу в «Городоцькому» роблять ставку, коли прораховують свої прибутки. А от з непродуманим завищенням цін обережні, бо в результаті можна і конкурентам програти, і з непроданим урожаєм залишитися.

Тим більше, що український ринок відкритий для інших потужних європейських агровиробників, котрі доволі часто диктують свої умови і формують ціни. За останній рік імпорт яблук зріс в рази. І однією з причин такої ситуації експерти називають те, що вітчизняні садівники надто завищують ціни, і тим самим відкривають потік дешевшого закордонного товару.

Допомога обіцяна

Заявляючи про високу вартість яблук, навряд чи хтось із агровиробників зізнається, що заклав у неї надприбутки. Навпаки, більшість традиційно скаржаться на великі затрати і малі заробітки.

Уряд зробив певні кроки, щоб вирівняти цю ситуацію. Зокрема, передбачено часткове відшкодування аграріям витрат за придбаний садивний матеріал плодово-ягідних культур. Причому йдеться про відшкодування до 80 відсотків вартості. До 30 відсотків затрат держава обіцяє відшкодувати і тим, хто споруджував шпалери та встановлював системи крапельного зрошення.

У департаменті розвитку промисловості та агропромислового комплексу ОДА запевняють: ці напрями програми будуть частково відшкодовуватись через відповідну обласну комісію — заявки та пакети документів уже можна подавати.

Дещо складніший шлях мають пройти ті, хто хоче отримати тридцятивідсоткове відшкодування за нове будівництво та реконструкцію холодильників для зберігання плодів і ягід та цехів їх первинної переробки. Їх заявки розглядатиме комісія Мінекономіки. Та попри це уряд обіцяє: гроші надійдуть тим, хто просить підтримки. А сума, що надаватиметься протягом бюджетного року суб’єкту господарювання, може сягати 25 мільйонів гривень.

Виходить, виробнику вже не потрібно автоматично закладати всі ці витрати у собівартість все того ж яблука?! Не сталося б тільки так, що програми діють, гроші йдуть, а ціни безконтрольно зростають і зростають...

Хмельницька область.

До речі

За інформацією Держстату, з початку року яблука, як і морква, зросли в ціні удвічі. А цибуля, капуста та гречка подорожчали на третину.

Фото автора.