Під фальшивою маскою «борців за щасливе життя» «правдоборці» безпардонно зажадали, щоб у Верховній Раді України панувала російська мова як державна, а також функціонували мови інших національних меншин. Розгортається бурхлива й аморальна діяльність проти гуманістичного і справедливого Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Мовляв, закон забороняє міжособистісне спілкування російською мовою, не гарантує вивчення рідної мови дітям національних меншин.
Насправді це — суцільна маніпуляція, щоб не сказати — лукава брехня.

В Україні створені всі умови для вивчення мов національних меншин, розвитку їхніх національних культур. Але «охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх», — наголошено у Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Цю найголовнішу вимогу мовної хартії повністю ігнорують промосковські «освічені» запроданці. «Інтелектуалам»-яничарам нагадую: з правдивої історії відомо, що уже було 480 агресивних антиукраїнських циркулярів, указів, постанов, рішень, розпоряджень тощо.

Тепер хочуть виплодити 481-й злочинний антиукраїнський акт, спрямований на знищення української мови і культури — фундаментальної основи незалежної, демократичної, соціальної, соборної української України, щоб максимально допомогти російським агресорам запроторити Україну в отруйне московське ложе. Жадібність до збагачення вбила нюх, і вони не відчувають, що путінсько-кремлівські срібняки на весь світ пахнуть кров’ю українських патріотів — захисників національної сутності України.

Видатний російський письменник Костянтин Паустовський висловився так: «Справжня любов до своєї країни неможлива без любові до своєї мови. Людина, байдужа до своєї мови, — дикун. Вона шкідлива за своєю суттю, тому що її байдужість до мови пояснюється повним збайдужінням до минулого, сьогодення і майбутнього свого народу».

Отже, скільки у законодавчій, виконавчій і судовій владі та інших державних і громадських інституціях, за висловом Костянтина Паустовського, є дикунів? І що з ними робити?! Хто може відповісти? Хто посприяє, щоб вони вилікувалися і не продавали Україну російським загарбникам?!

Разом зупинімо промосковський реваншизм в Україні!

Василь ЛИЗАНЧУК, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі журналістики і публіцистики.