300-літній бук.
Створений для збереження унікальних лісових екосистем Центральної Європи Карпатський національний природний парк — перший та один із найбільших у країні — цьогоріч відзначає 40-річний ювілей. Його площа становить понад 50 тисяч гектарів і охоплює територію найвищого східного сектора Українських Карпат із п’ятьма вершинами-двотисячниками. Найзнаменитіша — Говерла. Науковців, екологів та просто відвідувачів із різних країн особливо приваблюють унікальні насадження бука, ялиці, смереки, сосни гірської (жерепа).

Потрапити до найстарішого букового пралісу нескладно — якась година ходьби з Яремчі територією Карпатського національного природного парку. Туди вирушили журналісти в рамках етапу проекту «Збереження Карпатських пралісів».

Екскурсію провели заступник директора з наукової роботи НПП Олександр Киселюк та головний природознавець Ігор Купчак (на знімку справа наліво).

Куди не дісталися жодні формації

«У Карпатському НПП залишилися осередки дійсно первинного лісу, до якого не добралися жодні формації: ні Австро-Угорщина, ні Польща, ні колишній Союз. Наше завдання як науковців-дослідників зберегти ті віковічні надбання. За новою методикою праліси визначені на території 2626 га Парку: буковий — у Яремчі, ялицевий — у Микуличині, смерековий — у поясі хвойних лісів під Говерлою. Значна площа старовікових лісів і в субальпійському поясі. Вони збереглися в недоторканому стані через мінімальний вплив людини: самі відтворюються, переживають та відмирають, даючи життя новим деревам», — розповів Олександр Киселюк.

Територією НПП пролягає одна з туристичних стежок «До найстарішого дерева». На цьому узвишші були толоки. Далі — урочище Хатище, де ще досі збереглися фундаменти старих хат. Після Другої світової війни, щоб «перевиховувати» горян і побороти їхню господарність, їх звідси зігнали в долини, де легше контролювати. А поселення засадили ялиною. Ще й невідомо, якого походження були саджанці — чи не із Сибіру, приміром, для експерименту.

Із місцевого насіння

«На жаль, ці геть не старі штучно створені насадження мають ознаки відмирання, про що свідчать смоловиділення та гриби-трутовики, які селяться на деревах. Поруч із ними виростають і молоді самосійні деревця, які будуть значно міцнішими», — розповідає Ігор Купчак.

У самосійному хвойно-листяному лісі різні породи дерев: смерічка, ялиця, бук, явір. Ці дерева стійкі до хвороб, бо тут народжені й мають свій генетичний код. В таких мішаних насадженнях кожна з порід тягне із землі різні хімічні елементи, завдяки чому відбувається збалансування ґрунту під насадженнями. Через два-три століття, без людського втручання, вони перетворяться на праліси. Територія їх зростання належить до заповідної зони, де не здійснюють жодних господарських заходів, а тільки наукові спостереження та моніторинг.

Ігор Купчак веде до унікальної ділянки парку — букового пралісу в Ямнянському відділенні. Там є дерева, яким по три століття. Такий давній буковий праліс є одним із небагатьох у Європі та вважається найстарішим. Зберігся він тому, що територія зі складним рельєфом, через потічки недоступна для трелювання-транспортування. Та й самі дерева дуже громіздкі для перевезення.

Залишки ялицевого лісу збереглися в сусідньому Микуличині, біля самого поселення, що також дивує. Олександр Киселюк наголошує, що тут можна спостерігати, як іде зміна поколінь. Те саме відбувається і в смерекових пралісах та соснових сланиках.

Оберігати природні надбання

Начальник Підліснівського відділення НПП Ігор Підлетейчук та інспектор з охорони Роман Кубарич якраз здійснюють інспекцію території, ведуть наукові дослідження та спостереження за природними процесами. А заодно стежать, чи немає самовільних рубок, засмічення, вогнищ, порушення періоду тиші. В разі їх виявлення повідомляють право-
охоронцям.

Туристичні піші походи в парку дозволені, однак треба дотримуватися певних правил.

«Зберігаємо екосистему загалом, а праліси — лише їх складова. Варто зауважити, що лісгоспи провели інвентаризацію та визначили 33 ділянки старовікових лісів як пралісові пам’ятки місцевого значення. Їм загрожувало переведення в статус стиглих і перестійних лісів, що могло б при-
звести до вирубки насаджень. Є прийняте політично виважене рішення щодо того, щоб праліси залишилися недоторканими. Питання збереження головного багатства Карпат має вирішуватися на державному рівні», — наголошує Киселюк.

«Розуміємо, що потрібна промислова зона експлуатаційних лісів, бо лісгоспи мають якось виживати. В 2008 році вони отримали потужну техніку, що дозволяє прокладати дороги до важкодоступних гірських територій. Тож для ділянок старовікових лісів, яким не надано природоохоронного статусу, існує небезпека зникнення. Знову доведеться чекати 200—300 років, щоб вони відновилися. Тому лісова галузь потребує кардинальних змін», — додає Купчак.

Про озера, водоспади та інші рекреаційні принади

Із 2009 року в Карпатському НПП за підтримки ЄС у рамках проекту «Створення транскордонної мережі для розвитку та просування туризму між Івано-Франківською областю та румунським повітом Марамуреш» діє Екотуристичний візит-центр.

Тут репрезентують не тільки місцевість, а й сучасні концепції охорони довкілля.

«На інтерактивній карті показуємо відвідувачам туристично привабливі маршрути — до вольєрного господарства, де діє реабілітаційний центр диких тварин, до карпатських вершин та полонин, численних річок і водоспадів. Найбільший із них — Пробій у Яремчі, висотою 8 метрів. Раніше він сягав 20 метрів, та його підірвали в сорокових роках минулого століття. В такий спосіб хотіли звільнити від порогів річку Прут — для покращення лісосплаву, проте завдали непоправної шкоди чудовій пам’ятці природи», — розповідає начальниця відділу екологічно-освітньої роботи Леся Гайдук.

Тут цікаве все: найвисокогірніше в парку озеро Несамовите, озеро Марічейка, де через потужні підземні льодяні джерела небезпечно купатися, розмаїття рослинного світу, унікальні червона рута та едельвейс, червонокнижні дрібноплода журавлина та росичка круглолиста, що живиться комахами. Крім загальновідомих маршрутів, є чимало принад навіть для бувалих туристів. Хто ж не має сили піднятися в гори, може «пройтися» вершинами Чорногірського хребта, оригінальний макет якого відтворений у виставковому залі.

Завдяки природним та історико-культурним цінностям територія Карпатського НПП стала одним із найпопулярніших туристичних центрів Івано-Франківщини, який приваблює відвідувачів і спонукає повертатися сюди знову.

Довідка

Проект «Збереження Карпатських пралісів» є частиною іншого — «Підтримка довгострокових ініціатив природоохоронних територій щодо збереження пралісів та старовікових лісів в Українських Карпатах з метою збереження їх природоохоронної та кліматичної функціональності». Його реалізовує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер — BirdLife Intrnational в Україні у співпраці з Франкфуртським зоологічним товариством, за фінансової підтримки Федерального міністерства довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини за-для пом’якшення наслідків кліматичних змін. Проект є частиною довгострокової ініціативи Франкфуртського зоологічного товариства.