Під час її підготовки було використано результати багаторічного дослідження архівних документів з фондів Державного архіву області, а також задокументовані свідчення жертв Голодомору.
Як розповіла доктор історичних наук, професор, провідний науковий спеціаліст Інституту дослідження Голодомору, начальник відділу музею Наталя Романець, ідеться про бунти в січні—березні 1930 року — на початковому етапі загальної колективізації. Карта наочно демонструє масштаби селянського опору в регіоні.
«Ідея створення музею опору Голодомору в Дніпрі з’явилася ще в 2014-му, коли почалися воєнні дії. Я спілкувалася з людьми й постійно чула, що більшість дивувалися і стверджували, що цього не могло бути. У мене тоді виникло відчуття «історичного безпам’ятства», тому що наш народ пережив такі страшні події у 20-х, 30-х, 40-х роках і забув усе про Голодомор — трагедію українського народу. Не дивно, що й тепер ще є ті, хто підтримує катів радянської влади, через яких наша країна втратила мільйони українців», — розповіла директор музею Лілія Богачова.
За словами наукового співробітника музею краєзнавця Віри Аннусової, серед зібраних і переданих до музею документів було дуже багато спогадів тих, хто пережив усе це й пам’ятав події, починаючи з 1921 року до Другої світової війни.
«Я починала свою роботу, записуючи спогади олівцем у блокнот, і навіть не мріяла, що комусь вони знадобляться», — згадує вона.
Музей продовжує пошук інформації і звертається до всіх із проханням про допомогу.
Дніпро.
