Напередодні свята «Голос України» спробував створити соціальний портрет нашого вчителя: хто він і де мешкає? Чим вмотивований? Як почувається? Чого прагне?

Кожного з нас колись за руку завела у клас його перша вчителька. І це була саме ВОНА, бо в XXI столітті, як і в двадцятому, школа в Україні залишається здебільшого «жіночим царством». Як повідомили «Голосу України» в Міністерстві освіти, у 2019/2020 навчальному році загалом в Україні налічувалося 443 838 педагогічних працівників, які працювали в закладах загальної середньої освіти, і поміж них — 385 930 жінок. Представників сильної статі майже в сім (!) разів менше — 57 908.

Зауважимо, що серед педагогічних працівників є не тільки вчителі та керівники навчальних закладів, а й практичні психологи, соціальні педагоги, асистенти в інклюзивних класах, вихователі, педагоги-організатори, учителі в логопедичних пунктах.

Деякі з них працюють у закладах для дітей з особливими потребами, і цю відповідальну місію покладено теж переважно на жіночі плечі.

Недооцінена професія

В Україні є чимало педагогічних вишів, проте далеко не всі випускники профільних навчальних закладів знаходять робоче місце в школі. Точніше, не всі його шукають, бо праця «сіяча розумного, доброго й вічного» недооцінена в суспільстві — і в сенсі грошей, і в сенсі поваги. Вчителі — не обслуговуючий персонал, а школи — не сейфи для зберігання дітей, хоча іноді саме так їх сприймають батьки.

«Що краще ми їх навчаємо, то менше шансів, що вони підуть працювати за спеціальністю», — кажуть про своїх студентів керівники педагогічних університетів. Праця вчителя важка, а оплата невідповідна. Додала проблем і пандемія коронавірусу, через яку вчителі отримали додаткове навантаження — обов’язок організовувати дистанційне навчання та ділити класи на групи, та ще й технічно забезпечувати своє робоче місце. І жодних «карантинних» доплат за це не передбачено.

Як повідомили в МОН, через підвищення «мінімалки» посадовий оклад учителя вищої категорії з вересня 2020 року сягнув «аж» 5 385 грн, а середня заробітна плата — 10 583 грн. Вчитель І категорії має посадовий оклад 5 051 грн, а його заробітна плата в середньому становить 9 927 грн. З таким бюджетом не порозкошуєш!

Посадовий оклад молодого вчителя без категорії і стажу роботи станом на вересень 2020 року становить 4 050 грн, а його середня зарплата разом із усіма надбавками — 7 514 грн. І з цього ще мають вирахувати податки!

Даруйте, але така сума може видатися привабливою хіба що мешканцю депресивної глибинки. Не дивно, що в містах молоді педагоги неохоче ідуть викладати до школи і надовго там не затримуються. Навіть у Києві традиційно бракує вчителів української, англійської мови, інформатики, фізики, математики… Загалом — майже півтори тисячі вакансій.

Сорок учнів — не межа!

У закладах, розташованих у сільській місцевості, за даними 2019—2020 навчального року, працювало 189 212 педагогічних працівників, а в містах — 254 026. При цьому навантаження на сільських і міських педагогів нерівномірне. Якщо в глибинці через малу наповнюваність класів виникає загроза закриття окремих шкіл, то у великих містах та обласних центрах такі заклади навпаки переповнені. В Києві ситуація, коли в одному класі навчаються по 38—40 учнів і навіть більше, вже давно нікого не дивує.

Допрацювати до пенсії

Минулого навчального року, за даними МОН, у закладах загальної середньої освіти працювало 70 157 педагогічних працівників пенсійного віку. Це якраз і є ті люди, котрі навчаються, та ще й навчають фактично протягом всього свого життя.

Викладати якомога довше їх спонукає не тільки бажання бути потрібними і залишатися у вирі подій, а й невелика пенсія. За довгі роки праці вчителям зазвичай не вдається накопичити на безтурботну старість.

Та привід для скромного оптимізму все-таки є — як повідомили в МОН, упродовж 2021 року зарплати освітян порівняно із серпнем 2020-го мають зрости майже на 30%. Відповідні кошти вже закладено до проекту державного бюджету України на 2021 рік. Навряд чи це докорінно змінить ситуацію, проте намір, безумовно, позитивний. Водночас залишається невизначеною доля 822-ї постанови уряду від 10.07.2019 року, яка передбачала поетапне зростання зарплат педагогічних працівників та встановлення з січня 2021 року найнижчого посадового окладу вчителя в розмірі трьох прожиткових мінімумів. У листопаді 2019-го її дію було призупинено. Палкі баталії довкола постанови нас очікують найближчим часом.