Якби карантину не було, його варто було б вигадати. Під час локдауну діти в усьому світі навчилися більше цінувати вчителів, а батьки були змушені на довгі місяці поринути в загадковий світ електронних освітніх платформ, шкільних програм та підручників, щоб дійти нарешті приголомшливого висновку: без живого спілкування з педагогом усе це нічого не варте. А всі надсучасні ґаджети та високі технології є просто купою мотлоху.
Справжні герої нашого коронавірусного часу — це люди, здатні навчити дітей долати будь-які дрібні й великі неприємності — і у навчанні, і у житті. Звиклі працювати в щитку та масці, пояснювати тему в Зумі й Вайбері, здатні викладати і через телевізор, і через телефон, за наявності надійного зв’язку і за його відсутності. Завтра ці лицарі шкільного ордену святкуватимуть своє професійне свято. Тож приєднаймося до привітань і побажань, які лунатимуть цього дня на їхню адресу. Швидкісного вам Інтернету, високих зарплат та найкращих у світі учнів!
