Ігор Баранов з учнями гімназії.

Одна з найбільших шкіл обласного центру, де навчаються майже дві тисячі учнів, пишається своєю столітньою історією, потужними традиціями та академічними досягненнями. Торік педагогічний колектив цього престижного навчального закладу очолив учитель інформатики Ігор Баранов, який у 32 роки став наймолодшим у Житомирі директором школи.

Виріс Ігор у Луганську, де отримав вищу освіту за спеціальністю «Гнучкі комп’ютеризовані системи та робототехніка». Втім, він обрав для себе не фінансово привабливий фах програміста, а вчительську стежину. Зізнається: усе завдяки рідній школі, яка запросила студента-другокурсника вести гурток інформатики для молодших школярів.

— Я не впевнений, що залишився б в освіті, якби мені одразу дали середні класи, — сміється молодий директор. — А в малюків так горіли захватом очі, вони щоразу всі гуртом бігли обніматися мені назустріч, навперебій розповідали свої новини… Я зрозумів, що працюватиму вчителем, бо не зможу без живого спілкування з учнями, хочу бути причетним до їхніх успіхів.

У 2014 році в рідне місто молодого вчителя прийшла війна. Одним із останніх потягів з Луганська до Коростишева — у табір для переселенців приїхав Ігор з дружиною, яка саме була при надії. Необхідно було відбудовувати самостійно своє життя з нуля на новому місці. Незабаром подружжя переїхало до Житомира, де з’явилася на світ їхня донька. Деякий час Ігор пропрацював аналітиком у компанії, що займається геймдизайном, але бажання йти за покликом серця повернуло педагога в стіни школи. Восени 2015 року Ігор Баранов почав викладати інформатику у міській гуманітарній гімназії №23.

Молодий, амбітний та креативний освітянин швидко знайшов спільну мову з учнями та колегами. Незабаром він очолив гурток робототехніки в центрі науково-технічної творчості учнівської молоді, а в 2017-му став лауреатом міського конкурсу «Вчитель року». Тоді ж Ігор запустив власний учнівський проект «ITEd for teachers», у рамках якого школярі навчали вчителів комп’ютерної грамотності. Саме учні три роки підряд номінували Ігоря Баранова на здобуття національної премії Global Teacher Prize Ukraine. Минулого року Ігор — єдиний з Житомирської області — ввійшов до числа 50 фіналістів цієї престижної премії для вчителів — агентів освітянських змін.

— Я готую дітей до життя в сучасному суспільстві, — розповідає Ігор Баранов. — Навіть коли ще не було розмов про те, що дітей треба вчити компетентностям, які допоможуть їм у соціумі, був переконаний, що школярі повинні передусім вміти застосовувати свої знання у реальному житті. На моїх уроках вони опановують навички, які допоможуть їм заробляти у сфері IT, і створюють брендбуки власного майбутнього бізнесу з нуля. Але при цьому наголошую: все, що вони роблять, має бути соціально відповідальним. На сьогодні це — дуже крута тенденція соціального підприємництва: не тільки заробляти гроші, а й допомагати суспільству. Тому на уроках  застосовую свої навички і знання з громадської діяльності, щоб спонукати дітей робити світ кращим.

Дійсно, молодий директор має чималий досвід не тільки освітянської, а й громадської діяльності. Він заснував організацію «EducationUp», мета якої — реалізація проектів, що сприяють якісним змінам в освіті регіону та всієї України. Крім того, Ігор входить до правління громадської організації переселенців «Мир на долоні» та виконує функції ментора по Житомирській області всеукраїнського руху «Let’s do it, Ukraine!», проекти якого покликані виховувати в громадян дбайливе ставлення до довкілля. Отриманий таким чином організаторський досвід зараз доводиться застосовувати під час вирішення актуальних і наболілих проблем гімназії — ремонту аварійного старого корпусу навчального закладу та реформування освітнього процесу в умовах пандемії COVID-19.

— Вчитель має бути особистим прикладом для учнів, — переконаний Ігор Баранов. — Він повинен бути лідером думок. Діти мають бачити, що ними опікуються успішні люди, яким не все одно, що з ними та з суспільством буде далі. Вчитель у школі — не для паперів та оцінок. Насамперед нам треба запалити в серцях дітей бажання будувати світ, що за шкільним вікном.

Житомир.

Фото Володимира СОБОЛЯ.