Після внесення документа до Верховної Ради Прем’єр-міністр Денис Шмигаль охарактеризував його як бюджет можливостей та розвитку. «Він дає можливості для малого й середнього бізнесу, для промисловості, для розвитку економіки. Так само він дає можливості для людей, які потребують бюджетної допомоги, а також це можливості для подальшого розвитку медицини, освіти, збільшення заробітних плат», — зазначив глава уряду, підкресливши, що бюджет-2021 — це добра основа для того, щоб наступного року домогтися 4,6 відсотка зростання ВВП. За словами Д. Шмигаля, підставами для таких очікувань є те, що у третьому кварталі нинішнього року вже спостерігається зростання в експортно орієнтованих галузях та будівництві, куди вкладаються значні кошти.

Міністр фінансів Сергій Марченко, який представляв парламентаріям проект бюджету-2021, підкреслив, що він базується на Програмі діяльності Кабінету Міністрів та визначених Президентом стратегічних цілях. Однак нагадаємо, що Верховна Рада так і не підтримала Програму діяльності нинішнього Кабміну, тож наразі цей документ за-тверджено лише самим урядом.

Повертаючись до проекту бюджету, зазначимо, що уряд насамперед наголошує на його реалістичності та збалансованості, а також висловлює застереження, щоб під час його опрацювання в парламенті цей баланс не було порушено. Загалом бюджет-2021 ґрунтується на оптимістичному макроекономічному прогнозі, який передбачає зростання ВВП на 4,6 відсотка. Серед основних соціальних пріоритетів бюджету міністр фінансів назвав підвищення мінімальної зарплати до 6500 гривень, індексацію пенсій та доплат пенсіонерам, які досягли 75 років, забезпечення громадян доступними і якісними медичними послугами (190 мільярдів гривень, або 4,2 відсотка ВВП), у тому числі спрямуван-
ня коштів бюджету на COVID-пакет (19 мільярдів гривень), продовження освітньої реформи в рамках проекту «Нова українська школа» (174 мільярди гривень, або на 34 мільярди гривень більше, ніж цього року). С. Марченко також зробив акцент на фінансуванні безпеки та оборони країни (267 мільярдів гривень, або 5,93 відсотка ВВП), продовженні проекту «Велике будівництво» (150 мільярдів гривень), масштабній цифровізації економіки (3 мільярди гривень) та формуванні фінансово спроможних регіонів. На його думку, реалізація цих та інших пріоритетних завдань сприятиме зростанню ВВП у 2021 році на 4,6 відсотка.

Як і глава уряду, міністр фінансів зауважив, що в умовах пандемії Україна не є унікальною в плані збільшення дефіциту бюджету. «Дефіцит бюджету планується на рівні 6 відсотків ВВП, що менше показника 2020 року на 1,5 відсотка», — повідомив С. Марченко, додавши, що за прогнозами МВФ у 2021 році фіскальний дефіцит країн, що формуються, в середньому становитиме 8,5 відсотка ВВП, а у світі загалом — 8,2 відсотка. «Показники України в цьому контексті мають досить помірний вигляд. І наш рівень бюджетного дефіциту навіть означає жорсткий характер фіскальної політики порівняно з іншими країнами», — переконує міністр фінансів та прогнозує, що у 2022 році дефіцит бюджету скоротиться до 4,5 відсотка ВВП, а у 2023-му — до 3. Водночас, на думку урядовця, збільшення у наступному році дефіциту бюджету зупинить поглиблення економічного спаду та дасть змогу розвинути позитивні тенденції до зростання ВВП.

Окреслюючи підходи уряду до боргової політики, міністр фінансів повідомив, що у 2021 році співвідношення держборгу до ВВП планується зменшити із 68 до 64,6 відсотка. «Це нижче середнього рівня країн з ринками, що формуються, де борг становить 66,7 відсотка від ВВП, та помітно нижче від середньосвітового рівня — у 103,2 відсотка від ВВП», — сказав він та підкреслив, що метою уряду є «перетворення України із реципієнта міжнародної допомоги на рівноправного партнера, який запозичує кошти лише під конкретні обсяги, під конкретні проекти, під чітко визначені цілі за прийнятною ставкою». При цьому покриття дефіциту та рефінансування державного боргу у 2021 році Мінфін планує здійснювати за рахунок випуску державних цінних паперів.

Водночас Центр аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки вважає, що значний дефіцит держбюджету призведе до подальшого збільшення потреб у залученні боргового фінансування. «Протягом 2021 року Мінфіну потрібно буде залучити 702 мільярди гривень, щоб профінансувати дефіцит та погасити старі борги», — за-значають експерти центру та додають, що внаслідок цього вартість обслуговування держборгу у 2021 році зросте майже на чверть і коштуватиме до 160 мільярдів гривень, або 12 відсотків бюджетних видатків.

На небезпеку неконтрольованого зростання держборгу звернув увагу й голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Юрій Арістов. «У проекті бюджету на 2021 рік, як і в цьому році, не визначено граничні обсяги гарантованого боргу та надання державних гарантій. Водночас уряд пропонує зупинити дію відповідних норм Бюджетного кодексу. Відсутність таких обмежень може призвести до неконтрольованого зростання боргу, то ми ризикуємо отримати збільшення боргового навантаження на державний бюджет в наступних роках», — зауважив він під час представлення бюджету.

Ураховуючи, що Верховна Рада так і не підтримала Програму діяльності уряду, Кабінет Міністрів у вересні затвердив План пріоритетних дій уряду на 2020 рік. У документі, що містить 690 пунктів, ставляться завдання щодо підписання угоди про промисловий безвіз та оновлення Угоди про асоціацію з ЄС, ухвалення законопроекту щодо запровадження вільної економічної зони для ІТ-галузі, створення Фонду розвитку для сільських територій, проведення «амністії капіталів» через впровадження нульової декларації, розробку законопроекту щодо накопичувальної пенсійної системи.