Про це йдеться у проекті Стратегії розвитку вищої освіти України на 2021—2031 роки, розробленому на виконання Указу Президента «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» № 210/2020 від 3 червня 2020 року та оприлюдненому Міністерством освіти для громадського обговорення.

«Головною проблемою розвитку вищої освіти залишається відсутність довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку України, що ускладнює створення моделі вищої освіти, адекватної цілям майбутнього країни», вважають автори документа.

Стратегія розвитку вищої освіти визначатиме її місце в суспільстві й економіці країни, основні стратегічні й операційні цілі та завдання щодо їх досягнення, механізми реалізації та моніторингу, визначення очікуваних результатів і способів їх вимірювання.

Проект документа напрацьовано Робочою групою, до складу якої увійшли керівники провідних вищих навчальних закладів України, представники центральних органів виконавчої влади, широке коло науковців і представників громадськості.

У Законі України «Про вищу освіту» від 2014 року основною її метою визначено підготовку «…конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави в кваліфікованих фахівцях». Насправді країна готує занадто мало фахівців, здатних просувати її шляхом інноваційного та технологічного розвитку. Та й до рівня їх підготовки є питання…

У запропонованій МОН Стратегії однією з головних вад нашої освіти названо невідповідність структури підготовки фахівців поточним і перспективним потребам ринку праці. Ще одна з основних проблем — незатребуваність навчання за спеціальностями природничого та технічного напрямків (за винятком комп’ютерних наук). Це призводить до спотворення структури контингенту студентів та абітурієнтів. В основі такого стану справ — незадовільний стан і сировинна спрямованість економіки країни. Мала кількість високотехнологічних виробництв не створює достатнього попиту і не гарантує працевлаштування майбутніх фахівців.

За показником кількості випускників у галузі природничих наук і техніки (складова Глобального інноваційного індексу) в 2020 році Україна посіла 35-те місце, готуючи за відповідними напрямами 25,3% усіх випускників закладів вищої освіти, що суперечить перспективним потребам інноваційного розвитку держави. Тим часом у Німеччині цей показник сягає 35,6% (6-те місце), у РФ — 30% (15-те), у Великій Британії — 26,3% (31-ше місце).

Найбільша кількість вступників до наших університетів, академій та інститутів у 2018 році обрала такі галузі знань, як «Управління та адміністрування» (34,7%), «Освіта/педагогіка» (27%) та «Інформаційні технології» (21,1%). За результатами вступної кампанії 2020 року, в ТОП-десятці напрямів, за якими абітурієнти подали заяви, лише два стосуються комп’ютерних наук і жоден — природничого, інженерного, технологічного напрямів, які мали б становити основу розвитку реального сектору економіки країни. Цю проблему можна подолати лише за умови визначення державних пріоритетів розвитку економіки та запровадження державної програми підтримки відповідних напрямів вищої освіти.

Серед головних проблем у Стратегії згадано також слабкий зв’язок закладів вищої освіти з наукою та бізнесом.

У документі визначено стратегічні й операційні цілі та завдання розвитку вищої освіти. Одна з них — інтеграція науки, освіти та бізнесу задля забезпечення економічного зростання країни. Досягти цього пропонують за рахунок розвитку інноваційної екосистеми вищої освіти. Серед визначених завдань — формування навчально-науково-виробничих кластерів з метою використання знань і фахових можливостей науково-педагогічних працівників для вирішення реальних виробничих завдань, реалізації наукових проектів у провідних галузях економіки та виробництва.

Вл. інф.