На знімку: Граф — Євген Бондар, Онисим — Микола Лемешко.

Хоча сюжет п’єси доволі простий, художній керівник театру Андрій Бакіров поставив її не без мудрості, глибини та філософських роздумів.

Події відбуваються у замку Графа (арт. Євген Бондар), закоренілого холостяка, для якого свобода — понад усе. Разом з друзями Кущем (арт. Едуард Брагіда) та Шумицьким (арт. Борис Великий) Граф полює, пиячить, гуляє. У його володіннях темно й небезпечно. Скрізь відкриті провалля, б’ють у барабани, метають ножі, гримить грім. Напружена атмосфера відчувається від самого початку вистави: скажений темпоритм, динамічна пластика, гострі рухи, небезпека, холод, адреналін... І раптом серед цього торжества чоловічого его — жінка! Прекрасна Оляна (арт. Катерина Ткачук) — ніжна, довірлива, романтична — приїздить з винахідливою служницею Ярисею (арт. Світлана Сурай), щоб виконати волю батьків й узяти законний шлюб зі своїм нареченим. Граф, звісно, не згоден і вдається до різних хитрощів.

І починається війна між жіночим та чоловічим, красою й силою, логікою й інтуїцією, інь і янь... Герої танцюють на краю прірви, ходять по вістрю леза, а їхні серця пульсують у ритмі барабанного дробу.

Хто переможе в цьому двобої? Як приборкати норовливого, приручити дракона, не зробивши жодного пострілу, не проливши жодної сльози?

Ключ до цього лежить глибоко на дні жіночого серця: ніжного, доброго, смиренного. Саме завдяки цим якостям Оляна мужньо витримує всі підступні випробування коханого. І тоді слабкість стає могутньою силою, що здатна зупиняти війни, вгамовувати бурі, перетворювати холостяцьке гніздо на казковий замок, а норовливе чудовисько на прекрасного принца.

I вічний конфлікт жіночого та чоловічого, інь і янь, сили й слабкості вичерпується, розвіюється й перетворюється на життєдайну енергію — кохання.

Фото надано театром.