Йдеться про стан виконання рекомендацій парламентських слухань: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» та про стан запровадження електронного реєстру листків непрацездатності.
Щодо першого питання, то комітет ухвалив рішення вважати роботу Кабінету Міністрів щодо виконання рекомендацій незадовільною. Таку оцінку уряд отримав через те, що практично всі пункти рекомендацій слухань не були виконані.
На думку першого заступника голови комітету Михайла Цимбалюка, вочевидь Кабмін і його представники забувають для чого проводяться парламентські слухання. Він нагадав, що рекомендації слухань є обов’язковими для виконання всіма органами законодавчої та виконавчої влади. «Під час наших непростих дискусій складалось враження, що представники уряду візьмуть до виконання рішення парламентських слухань і на їх основі готуватиметься проект бюджету на наступний рік, але не так сталося, як гадалося», — зауважив він і запропонував негайно звернутися до Прем’єр-міністра, щоб той під час наступної Години запитань до уряду чітко пояснив, які критерії прожиткового мінімуму брались за основу під час формування проекту бюджету. А також чому уряд не виконав рекомендацій парламентських слухань.
«Вимога відзвітувати має бути адресована саме до глави уряду, —переконаний М. Цимбалюк, — а не до Мінсоцполітики, бо воно лише реалізує ту політику, яку провадить прем’єр і не може виходити за межі своєї компетенції. Тож поки не затверджено бюджет, прем’єр має пояснити сутність формування основної величини — прожитковий мінімум. В іншому разі — це все черговий популізм».
Його ініціативу підтримала й голова комітету Галина Третьякова, зауваживши, що з цього питання прем’єр має звітувати перед всією Верховною Радою, тим більше, що перед комітетом «уряд уже продемонстрував невиконання рекомендацій».
Щодо другого питання — про стан запровадження електронного реєстру листків непрацездатності, то уряд планує запустити електронний лікарняний на початку 2021 року. Саме цей термін для себе поставили учасники його розробки, а це представники низки відомств та установ: МОЗ, Нацслужби здоров’я, Мінцифри, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування.
«Це оптимальний прогноз, якщо все йтиме так, як ми запланували. Тож питання щодо терміну потрібно адресувати не лише до МОЗ, оскільки це міжвідомчий проект», — зауважив радник віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації Артем Михайлюк.
Народні депутати вирішили простимулювати розробників електронного лікарняного і запропонують парламенту ухвалити постанову, в якій рекомендуватимуть, зокрема, розробникам електронного лікарняного забезпечити повноцінне функціонування електронного реєстру листків непрацездатності до 1 січня 2021 року. А Кабміну здійснити аудит ефективності використання коштів, виділених на впровадження електронного реєстру листка непрацездатності та інформувати комітет про вжиті заходи до 15 січня 2021 року, а далі —щоквартально. Таке інформування, за словами Галини Третьякової, дозволить побачити результати роботи після впровадження електронного лікарняного: чи зменшилась кількість зловживань, як це вплинуло на кількість виплат по регіонах тощо.
«Ми б хотіли отримати аналітику щодо впровадження такої системи, а аналітика — це результати, а відтак економія коштів. Ми б хотіли, щоб ви цю економію порахували і ми її могли побачити», — сказала вона.
Під час засідання комітету народні депутати також розглянули та схвалили пропозиції до плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік.
