На знімку: литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс під час дебатів по Білорусі.

А днем раніше Європарламент рекомендував Раді ЄС і верховному представнику із зовнішньої та безпекової політики Жозепу Боррелю ухвалити додаткові заходи щодо режиму Олександра Лукашенка, розширити список персональних санкцій і подумати про запровадження секторальних санкцій. Документ не є обов’язковим до виконання, але Рада ЄС, яка визначає зовнішню політику об’єднання, повинна брати його до уваги.

До того Євросоюз уже запровадив санкції проти 40 високопосадовців Білорусі, яких у ЄС вважають відповідальними за фальсифікацію президентських виборів 9 серпня та репресії проти учасників протестів. Минулого тижня Рада ЄС вирішила почати підготовку до внесення у санкційний список і особисто Олександра Лукашенка. Європарламент рекомендує додати до списку не лише Лукашенка, а й «значну кількість» високопосадовців і чиновників середньої ланки, «відповідальних за порушення громадянських прав і прав людини».

Євродепутати також закликали завершити створення санкційного механізму за порушення прав людини. Йдеться про так званий європейський аналог Акта Магнітського. Відповідну пропозицію у понеділок представила Єврокомісія. Тепер її повинна затвердити Рада ЄС. У рекомендації Європарламент закликав застосувати цей механізм до білоруських чиновників, «включно зі слідчими та суддями, які ведуть кримінальні справи проти політичних в’язнів». В ухваленому документі дії режиму Лукашенка назвали не лише такими, що суперечать принципам демократії, європейським цінностям і волі народу Білорусі, а й кваліфікуються як «кримінальні». Європарламент «вимагає негайно зупинити насильство, жорстокі репресії, тортури та переслідування мирних протестувальників». Крім того, євродепутати вважають за необхідне провести ретельне міжнародне розслідування «злочинів, скоєних проти людей у Білорусі правоохоронними органами», інформує DW.

Окрім того, євродепутати виступають за створення спеціальної місії, сформованої з колишніх президентів і прем’єр-міністрів країн ЄС з метою «допомогти зупинити насильство, сприяти звільненню політичних в’язнів і затриманих, а також перевірити на внутрішньому та міжнародному рівнях усі можливості створення умов для інклюзивного політичного діалогу в Білорусі». Прикладом такої місії, за словами литовського євродепутата Андрюса Кубілюса, може бути місія екс-президента Польщі Александера Квасневського та колишнього спікера Європарламенту Пета Кокса, яку 2012 року сформував Європарламент для моніторингу політично мотивованих кримінальних справ в Україні, зокрема проти екс-прем’єрки Юлії Тимошенко.

Фото з сайту Європейського парламенту/Бенуа БУРЖЕА.