На знімках: під час гасіння пожеж на Луганщині.

«Луганська область палає!», «Багатостраждальна Луганщина знову у вогні!». Заголовки з такими назвами вмить заполонили інформаційні стрічки всіх засобів масової інформації в останній день вересня. Після липневого вогняного шторму, що спалив сотні гектарів лісу, знищив десятки людських помешкань у Смоляниновому та Вовчому озері, багатьом здавалося, що важче вже нікуди. Але, як виявилося, попереду чекало ще серйозніше випробування...

«Це була суцільна стіна вогню»

«Репетиція» пекельної осінньої історії сталася 1 вересня, тоді теж зайнялося одразу в декількох осередках — поблизу сіл Трьохізбенка, Лобачеве, Лопаскине. Рятувальники діяли оперативно та злагоджено, та й погода була сприятливою, безвітряною, і червоного півня приборкали без великих втрат. 27 — почала горіти лісова підстилка поблизу села Нижньотепле Станично-Луганського району. А вже 30 після десятої ранку на пункт зв’язку Служби порятунку одне за одним почали надходити повідомлення про загоряння сухої трави та лісової підстилки між селищами Половинкине та Байдівка Старобільського району, опівдні — про загоряння поблизу селищ Трьохізбенка, Кряківка, Муратове та Капітанове Новоайдарського району...

Тим часом вітер набирав обертів, і, незважаючи на всі зусилля рятувальників та лісників, через його сильні пориви вогонь  швидко захоплював нові площі та перекидався на ліс. Ближче до вечора лісова пожежа поширилася на територію селища Муратове Новоайдарського району, почалася евакуація його жителів, а також мешканців сусіднього Капітанового. Евакуація людей знадобилася і в Станично-Луганському районі, виникла загроза розповсюдження пожежі й на декілька населених пунктів Старобільщини...

Усі сили та засоби були кинуті на ліквідацію надзвичайної ситуації. Увечері 30 вересня у трьох районах з вогнем боролися поряд із працівниками лісництв більш як 100 рятувальників та 44 одиниці техніки. Їх роботу ускладнював шалений вітер, який все міцнішав, досягаючи 25 метрів за секунду.

Полковник Олексій Ковтун, начальник управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Луганській області, одним із перших з керівництва ГУ прибув на місце пожежі, що розгорялася, у селище Кряківка Новоайдарського району. «Зовсім поруч із будинками вирувала лісова пожежа, горіло вже декілька помешкань. — розповідає офіцер. — Почали рятувати те, що ще можна було врятувати. Паралельно займалися евакуацією людей. Шалений вітер гнав великий вогонь у напрямку Муратового з неймовірною швидкістю. В Муратовому ледве встигли розставити техніку з боку лісу, як на селище налетіла верхова пожежа. Я бачив і гасив на своєму віку дуже багато пожеж, але... Це була суцільна стіна вогню, що рухалася, і вона за секунди охоплювала все на своєму шляху — дерева, будівлі, свійських тварин. Хлопці працювали в неймовірно складних умовах. Але найважче було, коли люди в паніці хапали рятувальників за руки і благали їхати гасити саме їхній будинок. Ми робили все що могли...»

Капітан Віталій Рибінський, начальник ДПРЧ-9 ГУ ДСНС України у Луганській області, згадує, як він з колегами двома черговими відділеннями прибули до Осколонівки, яку теж охоплювала верхова пожежа. «Почали евакуйовувати мешканців і гасити будинки, що вже палали, — розповідає Віталій Олександрович. — І якоїсь миті ми опинилися в оточенні вогню, а на дорогу впала величезна сосна, що заважала проїзду. Запаси води закінчувалися, спробували задіяти свердловини, що були в людей у дворах...»

Підполковник Віктор Лаптев, начальник відділу цивільного захисту Сєвєродонецького міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, також із своїми хлопцями опинився у цій вогняній пастці. «Працювали злагоджено, в одній ланці, разом із сєвєродончанами бійці з Лисичанська та Рубіжного, — згадує Віктор Володимирович. — Усі розуміли, що ситуація дуже серйозна. Вирватися звідти змогли вже о десятій вечора й одразу вирушили до Сєвєродонецька, гасити пожежу на вулиці Новікова...»

Рука допомоги від побратимів

Наступного ранку найбільш складна обстановка склалася вздовж лінії розмежування, де до зони ураження потрапило 32 населені пункти. 1 жовтня до гасіння пожеж долучилася авіація ДСНС. У задимленому сірому небі кружляють гелікоптери, і, зачерпуючи величезним ковшем з місцевих водоймищ, скидають вниз чергову 2,5-тонну порцію води; роблять свою справу і три літаки ДСНС. У Сиротиному розгорнуто пересувний пункт управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, його очолює керівництво відомства, що терміново прибуло з Києва. Штаб координує дії всіх сил на місці пожежі, робота йде у цілодобовому режимі. Одним із найвідповідальніших напрямків — оперативною групою безпосереднього реагування — керує начальник ГУ ДСНС України у Луганській області Михайло Пшик.

...У перший день жовтня ми зазнали багато втрат. Загинуло дев’ять людей, ще 14 госпіталізували, у восьми осередках вогонь пройшов загалом понад 11 тисяч гектарів, пошкодив більш як 250 будівель. Вогняна стихія впритул наблизилася до Сєвєродонецька, зайнялося на околиці, палала вже територія храму на Лісовій дачі. Місто затягнуло густим димом, криваву заграву на півнеба постили тоді всі соціальні мережі.

На допомогу бійцям Луганського гарнізону прибули побратими з інших областей —Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Кіровоградської. Пожежу гасили більш ніж 2,5 тисячі чоловік та 260 одиниць техніки. Але потужний вітер продовжував роздмухувати диявольські міхи, не даючи людям змоги подолати великий вогонь. Палаючі гілки та соснові шишки, перетворюючись на вогняні снаряди, прилітали на дахи людських помешкань, і ті миттєво спалахували.

Хлопці — справжні герої

У наступні дні список постраждалих від пожежі населених пунктів поповнився ще декількома селами, дісталося знов і Смоляниновому, яке ще не оговталося після липневого лиха. В Сиротиному, Муратовому, Вороновому вигоріли цілі вулиці...

Волонтери, в тому числі й з інших областей, допомагали забезпечувати погорільців необхідними речами, з багатьма мешканцями постраждалих селищ працювали психологи, було евакуйовано 150 осіб. 11 людей загинуло, ще 19 опинилися у лікарнях.

Остаточно ліквідувати всі осередки пожеж вдалося лише на ранок 8 жовтня. Завершальним акордом трагічного тижня став підрив автомобіля лісового господарства на невідомому вибуховому пристрої поблизу лінії розмежування, внаслідок чого отримав контузію пожежний-рятувальник та постраждали два лісники.

Авіацією ДСНС з початку гасіння пожеж здійснено 588 скидів — це майже дві тисячі тонн води. Орієнтовна площа, пройдена вогнем за ті буремні дні та ночі, становить понад 20 тисяч гектарів. Такі підсумки цієї неймовірної битви з вогнем. Нині рятувальники допомагають мешканцям постраждалих селищ розбирати згарища...

— Пожеж такого масштабу Україна ще не знала, — підсумовує заступник начальника ГУ з реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Луганській області Сергій Поляков. — У перший день, 30 вересня, виникло понад 160 осередків займання у різних куточках області, і рятувальники мали швидко передислоковувати сили і засоби, щоб встигнути спрацювати максимально ефективно. В умовах поривчастого вітру, що зводив нанівець їхні зусилля, та повної задимленості вогнеборці діяли мужньо і самовіддано. Це важка, титанічна праця. Хлопці — справжні герої.

...На місці величезних хвойних масивів, гордості краю, — тепер незагоєні чорні рани. Ці жахливі опіки на тілі Луганщини ще довго нагадуватимуть про ці трагічні дні та ночі.

Боляче...

Тетяна ДЕМЧЕНКО, прес-служба ГУ ДСНС України у Луганській області.

Фото прес-служби ГУ ДСНС України у Луганській області.