Поїзд монорейкової системи «Юньгуй» («Хмарна рейка») проходить повз штаб-квартиру китайського виробника автомобілів на нових джерелах енергії BYD у Шеньчжені.

Фото Сіньхуа.

Південно-китайський мегаполіс Шеньчжень відомий багатьма «першопрохідниками» в економічній історії країни: перша виставлена на аукціон земля, перші випущені акції і перша експортна промислова зона, створена після заснування Китайської Народної Республіки в 1949 році.

Дух першовідкривача дозволив місту стати вікном для спостерігачів за Китаєм з найпершого дня, коли він був призначений першою спеціальною економічною зоною (СЕЗ) в 1980 році, проклавши шлях для зростання Китаю за рахунок реформ і зовнішньої відкритості.

Через десятиліття, коли Китай ось-ось повністю побудує середньозаможне суспільство, вікно залишається відкритим.

У той час як Китай розробляє план розвитку на 14-ту п’ятирічку (2021—2025 рр.), СЕЗ Шеньчжень вкотре привернула увагу до майбутнього розвитку Китаю, оскільки це місто бере на себе нові місії в напрямку динаміки розвитку країни.

Сталість, заснована на інноваціях

У серпні ц. р. Шеньчжень оголосив, що загальна кількість базових станцій 5G у ньому перевищила 46 тисяч, завдяки чому місто було повністю покрите мережею 5G.

Це хороша новина не тільки для користувачів мобільних телефонів, а й для підприємств, які прагнуть відкрити нові можливості за допомогою цієї технології наступного покоління.

«5G зробив дослідження і розробки зручнішими», — сказав Лю Няньцю, віце-президент компанії DeepRoute, стартапу в галузі безпілотних транспортних засобів. Ця технологія допомагає дистанційно координувати й контролювати пробні поїздки самокерованих автомобілів цієї компанії.

Передові технології, від 5G до штучного інтелекту, сприяли тому, щоб Шеньчжень підтримував зростання в першому півріччі 2020 року, коли епідемія нової коронавірусної інфекції COVID-19 призвела до економічного спаду на значній частині території Китаю.

Завдяки вибуховому зростанню в сфері 5G та інших інноваційних секторах із січня по червень ц. р. ВРП міського району Наньшань, де розташовано багато технологічних компаній, збільшився на 2,5%.

Потужним імпульсом для технічного прогресу стали заклики вищої влади до Шеньчженя стати світовим лідером в галузі технологічних і промислових інновацій.
Крім підприємств, процвітають й інноваційні проекти, підтримувані державою.

Будучи першим містом, де в експериментальному порядку було запущено проект цифрової валюти юань (женьміньбі), Шеньчжень оголосив, що випустить цифрову валюту на суму 10 млн юанів (майже 1,5 млн дол. США) для сприяння її застосуванню.

«Інновації — щонайперша рушійна сила. Такого висновку дійшли за підсумками вивчення дива розвитку Китаю з точки зору Шеньчженя», — сказав заступник директора Інституту розвитку Китаю Го Ваньда.

Нова глобалізація

«Час — гроші, ефективність — життя» — написано на величезному плакаті китайською і російською мовами, що біля головного входу до Китайсько-білоруського індустріального парку в Мінську, столиці Білорусі.

Це гасло було вперше висунуте майже 40 років тому в Шеньчжені, щоб нагадати будівельникам промислової зони про те, що потрібно скористатися моментом і прагнути до економічних чудес.

Сьогодні Шеньчжень уособлює більш глобалізовану роль, а цей дух передався індустріальному парку, розташованому в Мінську.

Китайсько-білоруський індустріальний парк, створений за зразком промислових зон у Шеньчжені, нині нараховує 60 інвестиційних проектів із загальним обсягом контрактних інвестицій у розмірі 1,17 млрд дол. США.

«Вихід Китаю за кордон буде тенденцією протягом наступних 40 років і після», — сказав професор Сяменьського університету Чжоу Інган, додавши, що в той час, коли глобалізація зустрічається з сильнішими зустрічними вітрами, Китай має активніше направляти глобалізацію нового типу, і в цьому плані очікується значніша роль спеціальних економічних зон.

Зразкове місто

Китай нещодавно оголосив про план здійснення пілотних реформ у Шеньчжені, щоб перетворити місто на зразково-показову зону соціалізму з китайською специфікою в найближчі п’ять років.

При наданні цьому мегаполісу більшої автономії прориви очікуються не тільки в реформах і відкритості, а й у таких галузях, як добробут населення, екологія та міський простір.
Таким чином, буде вжито зусиль щодо вирішення питань стосовно, зокрема, зайнятості, освіти, медичного обслуговування, житла й догляду за людьми похилого віку.

Згідно з довгостроковим планом, опублікованим торік, до середини XXI століття Шеньчжень стане одним з провідних космополісів у світі й глобальним лідером з видатною конкурентоспроможністю, інноваційним потенціалом і впливом.

Шеньчжень побудував понад 1200 парків по всьому місту, щоб забезпечити зеленими насадженнями постійне населення чисельністю більш як 13 млн людей. Тим часом в 2008 році він був оголошений ЮНЕСКО «містом дизайну», а в 2013-му ЮНЕСКО назвала його глобальною моделлю просування читання.

Спостерігаючи за Шеньчженем, світ, по суті, сприймає наступні кроки Китаю, вважає Чжен Юннянь, учений з Китайського університету Сянгана (Шеньчжень). Наголосивши на прагненні Шеньчженя до стратегічних, інноваційних і новаторських реформ, він запевнив, що успіх у будівництві зразково-показової зони соціалізму з китайською специфікою не за горами.