Зініціював його Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Українського культурного фонду.
І попри те, що низку заходів і подій довелося перевести в онлайн-формат, поставлені завдання проект виконав. Про це під час підсумкової прес-конференції (на знімку) наголосила директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко.
Як зазначалося на конференції, завдяки проекту було створено віртуальний музей бортництва, і тепер всі охочі у ЗD-форматі зможуть дізнатися інформацію, пов’язану із цим промислом. Сьогодні віртуальний сайт Музею бортництва працює у вільному доступі. У його розділах зібрано статті, відео, є фотогалерея, експозиція, тривимірні моделі приладів для бортництва. Також там створено віртуальні філії музеїв трьох областей, де є експозиції бортництва. Розроблено також інтерактивні просвітницькі матеріали, які можуть стати основою для складання досьє, аби подати цю давню традицію до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Варто зазначити, що під час реалізації проекту викристалізувався ще один, не менш важливий нюанс — еколого-економічний. Ідеться про те, що через агресивне господарювання в сільському господарстві почали масово гинути «домашні» бджоли. А саме вони запилюють до 80% рослин. Тож загибель бджіл може призвести до неврожаїв. І саме завдяки диким бджолам, що живуть у лісах, можна зберегти популяцію свійських, зауважують науковці.
Утім, як розповів завідувач лабораторії теорії екосистем Житомирського державного університету ім. Івана Франка, доцент кафедри екології та географії Іван Хом’як, ситуація нині така, що навіть у лісах дикі бджоли не можуть знайти собі прийнятного місця. Тож в Житомирському держуніверситеті створено студентсько-волонтерську групу «Хранителі Полісся», яка проводить відповідну роботу. Зокрема, розробляється низка екологічних стежок, куди включають бортництво.
Виконавчий директор Українського культурного фонду Юлія Федів звернула увагу на сильні сторони проекту, насамперед його кросрегіональність, а також на те, що це робота з великою кількістю цільових аудиторій та широким застосуванням
діджиталізації. Ще одна сильна сторона проекту — його сталість та той накопичувальний ефект.
Окрім того, учасники прес-конференції звернули увагу на те, що саме завдяки проекту Україна й світ широко дізналися про те, що бортництво в Україні — не просто сторінка історії, це жива традиція.
Народний депутат України Єлізавета Богуцька зазначила, що, крім національного списку, потрібно добиватися включення українського бортництва до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. До слова, цього року розглядатиметься транскордонна номінація бортництва до переліку елементів нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО, що її подають Білорусь і Польща. І якось дивно бачити це досьє без Українського Полісся. «Україна обов’язково надасть усебічну підтримку, щоб доповнити це досьє і приєднатися до цієї транскордонної номінації», — повідомила заступник міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко.
Куратор проекту Влада Литовченко тим часом висловила вдячність усім учасникам та тим, хто долучився до проекту, зауваживши, що його патроном став колишній Президент України Віктор Ющенко.
Фото надано автором.
