Під час першого локдауну постраждалим від нього уряд сплатив чималі компенсації. Нині на них також очікують усі, кому довелося зупинити діяльність. Що кабінет запропонує їм цього разу?

У повідомленні прес-служби федерального міністра фінансів Олафа Шольца йдеться: «Компанії, підприємства, самозайняті особи, котрим заборонено вести бізнес через запроваджений карантин, мають право подавати заявки на державну допомогу. Заходи підтримки, якщо на них локдаун вплинув лише побічно, будуть уточнені невдовзі».

Це означає, що компенсація буде сплачена всім, хто безпосередньо постраждав від локдауну: ресторани, готелі, клуби, театри, кінотеатри, фітнес-студії, будинки терпимості, масажні кабінети. Поза увагою не залишиться і малий бізнес.

Постраждалі можуть подати заявку на отримання допомоги: до 76% від їхнього обороту в листопаді 2019 року. Якщо в 2019-му в підприємців ще не було бізнесу, то розрахунок можна робити, виходячи з будь-якого іншого місяця. Якщо оборот дуже коливається, можна вказати середні значення.

Утім, є підприємства, котрі постраждали від карантину побічно. На думку міністра економіки Петера Альтмаєра, такі теж потребують допомоги. Але за умови, що в листопаді вони втратять від 90% до 100% своїх продаж.

На веб-сайті прес-служби міністерства фінансів оприлюднили список тих, хто отримає компенсації. Це — готельний бізнес і підприємства громадського харчування; пральні та клінінгові компанії (у разі, якщо вони на 90% залежать від ресторанів і готелів); екскурсоводи, гіди, фітнес-студії, масажисти, актори, музиканти, звукооператори (якщо більшість їхніх замовлень скасовані); служби безпеки (якщо вони працювали на підприємствах, які було зупинено); орендні компанії (у разі, якщо вони доведуть, що було скасовано 90% бронювань). Відшкодування отримають також постачальники їжі та івент-компанії (якщо було скасовано не менш ніж 90% замовлень); візажисти та фотографи (якщо не менш ніж 90% замовлень на їхні послуги було скасовано). Водночас уряд повідомив, що найближчим часом має намір розширити цей список.

Минулого карантину надання компенсацій було організовано швидко і без різноманітних бюрократичних довідок: люди отримували допомогу буквально за кілька днів після подання заявки. Але це не означало, що уряд відпустив справу у «вільне плавання». Адже знайшлися хитруни, котрі скористалися ситуацією і надали недостовірні дані про свою фінансову спроможність. Тож податкові інспекції не дрімали і невдовзі надіслали «підприємливим» листи «щастя», дуже зрозумілі тим, хто мешкає у Німеччині. Результат такої цілком безкровної операції: спритникам довелося повернути до державного бюджету 500 млн євро, котрі вони отримали нечесним шляхом...

Берлін.