Богдан Хмельницький.

Репродукція картини невідомого автора.

Мали б вшанувати величну історичну постать, котра на століття змінила хід української історії, котра своїми блискучими перемогами вплинула й на подальший європейський розвиток. У стані війни, оточений з півночі та півдня, із заходу та сходу ворогами і «друзями», Богдан Хмельницький силою свого розуму і відваги, мудрості і звитяги зумів об’єднати народ і створити нову суверенну Українську державу. Найвидатніші правителі тогочасної Європи та Близького Сходу визнали «країну козаків» як рівну собі й направили до гетьманської столиці, Чигирина, свої посольства. Іноземні посланці вважали за честь бути прийнятими фундатором нової держави, полководцем найбільшої в Європі непереможної козацької армії...

На жаль, на 27 грудня, в день 425-річного ювілею Богдана Хмельницького, в українській столиці не заплановано бодай скромного відзначення цієї історичної дати. Чому? У переліку пам’ятних дат, які пошановуватимуться протягом 2020 року на державному рівні, про творця першої Української держави... «забули».

— Ще у 2019-му ми надсилали листа у відповідні інституції Києва, щоб ювілей Богдана Хмельницького внесли до переліку державних пам’ятних дат, — ділиться генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Василь Полтавець. — Для чигиринців, для всіх черкащан та гостей нашого козацького краю на все життя яскравими барвами закарбувалося в пам’яті грандіозне святкування 400-річного ювілею геніального політика і полководця, яке відбулося 1995 року на Покрову. Тоді до Чигирина з’їхалася вся Україна. Був Президент України Леонід Кучма, Голова Верховної Ради Олександр Мороз, урядовці, депутатський корпус, представники Збройних Сил України, духовенство, зарубіжні гості. Врочисте і хвилююче свято, велич гетьмана-державотворця, несхитного воїна-полководця, неперевершеного дипломата об’єднали всю нашу країну. Члени делегацій із Донеччини і Закарпаття, Сіверщини і Причорномор’я зізнавалися, що саме тут, у гетьманському Чигирині, в легендарному Суботові та Холодному Яру, вони по-справжньому відчули себе українцями, усвідомили масштабність нашої історії та її великих творців...

Уявіть, — продовжує Василь Іванович, — яке було наше розчарування, коли нинішні депутати українського парламенту проголосували за постанову про відзначення знаменних дат у 2020 році без згадки про 425-річчя від дня народження Богдана Хмельницького! Наукові працівники заповідника спробували з’ясувати причину нехтування важливою історичною датою, однак на їхні листи ніхто з урядовців не відповідав.

Тим часом депутати Чигиринської міськради, уважно прочитавши преамбулу до згаданої постанови від 14.01.2020 р., в якій ішлося про належне відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв «з метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті...», вирішили звернутися безпосередньо до Президента України В. Зеленського. Звернення міських депутатів підтримали їхні колеги — депутати Чигиринської райради. На черговій сесії вони проголосували за текст листа до гаранта Конституції.

12 червня цього року «Голос України» опублікував матеріал «Гетьманська столиця Чигирин запрошує Президента в гості», в якому розповів про прагнення і відстоювання громади козацького міста зберегти не тільки свої національні гідність і пам’ять, а й усіх українців.

«Чигирин, Богдан Хмельницький — це символи державності і незламності України, — процитувала газета слова депутата міської ради Ніни Мартиновської. — У XVII столітті, коли творилася Українська козацька держава, її фактична столиця Чигирин, з військом Богдана Хмельницького, гетьманською резиденцією, переважала за населенням Київ. До «граду столичного» прибували й ставали на постійне перебування посольства з понад дванадцяти країн Європи та Сходу... Ми запрошуємо Володимира Олександровича до Чигирина в гості, щоб він навіч побачив і відчув, де і як творилася перша Українська незалежна держава. Чигирин об’єднує нашу країну, вселяє дух відваги, волі, віри у свої сили. Зшивати державу, переконана, потрібно з Черкащини, з непереможного Чигирина!»

...Стоїть у Чигирині під Замковою горою гетьманська резиденція великого лицаря-державотворця (на знімку). Відтворено її й відкрито у жовтні 2009 року — на честь 360-річчя створення Української козацької держави. У врочистостях брав участь третій Президент України Віктор Ющенко, ініціатор відбудови резиденції. Однак, як часто в нас буває, коли будівництво підганяють під якусь дату, зведення в повному обсязі історико-архітектурного комплексу так і не було завершено. Через цю обставину резиденцію не поставлено на баланс Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» ні 2009-го, ні наступними роками.

Кошти з державного бюджету на добудову більше не виділялись і жоден із наступників Віктора Ющенка на президентському посту до «святого Чигирина» (Тарас Шевченко) — не приїздив. Будинок гетьмана, генеральна військова канцелярія, військова скарбниця, вартівня та інші об’єкти резиденції почали занепадати й руйнуватися. Звернення чигиринців включити завершення другої черги відтворення історичного комплексу до президентської програми «Велике будівництво» також не знайшло відгуку. На Черкащині в рамках цієї програми збираються реставрувати мисливський замок російського графа Шувалова, дерев’яне приміщення, спроектоване архітектором Городецьким, інші споруди, а про гетьманську резиденцію — анічичирк.

Що ж, розказувати з високих трибун про вшанування національних героїв і палко закликати до національної єдності — це зовсім неважко. А ось на ділі відстояти історичну пам’ять, зберегти її для грядущих поколінь — для цього необхідна справді українська державницька позиція, тверда і непохитна, як булава в руках великого гетьмана. У кого вона є — відгукніться. Чигирин чекає.

Чигирин Черкаської області.

Фото автора.