«В Україні фіксується експонентне зростання кількості хворих на коронавірус, а отже, істотно збільшується навантаження на наші лікарні та українських лікарів», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (на знімку вгорі), наголосивши на чіткому дотриманні необхідних протиепідемічних заходів та запровадженні нових карантинних обмежень.

«Десятки країн Європи з потужними медичними системами запроваджують нові локдауни. Велика Британія, Франція, Італія, Польща, Німеччина, Чехія — усі вони йдуть на посилення карантинних заходів, щоб розірвати ланцюг захворюваності. Українська економіка повного локдауну не витримає. Саме тому уряд, Міністерство охорони здоров’я разом з епідеміологами, аналітиками та представниками бізнесу почали шукати збалансований варіант додаткових карантинних обмежень», — сказав Д. Шмигаль, повідомивши, що Міністерство охорони здоров’я розробило зміни до постанови № 641, які передбачають запровадження в Україні так званого карантину вихідного дня. За словами прем’єра, уряд розуміє, що нові обмеження неприємні та болісні для бізнес-спільноти, яка зайнята в ресторанній, розважальній та культурній сферах. «Уряд готовий підставити плече, щоб підтримати наших підприємців під час посиленого карантину вихідного дня», — пообіцяв він, зазначивши, що з цією метою буде відновлено та розширено програми щодо компенсації частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм виробництва, виплати на дітей для родин фізичних осіб-підприємців, разом з Торговельно-промисловою палатою опрацьовується спрощений механізм реалізації форс-мажорних обставин, продовжує працювати програма доступних кредитів «5—7—9», кредитних канікул для бізнесу, що передбачає рефінансування наявних кредитів фактично під нуль відсотків.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов підкреслив, що в нинішній ситуації найкращим варіантом МОЗ вважає запровадження повного локдауну, та оскільки українська економіка цього не витримає, то пропонується варіант карантину вихідного дня, який попередньо діятиме три тижні, до 30 листопада.

«У нас достатньо напружена ситуація, бо коронавірус розвивається ураганними темпами, а ліжка заповнюються в геометричній прогресії. Сьогодні на ранок — 28 тисяч 514 хворих на COVID-19 перебувають в лікарнях», — сказав міністр, зауваживши, що для лікарів найкращим варіантом було б застосування повного локдауну не менше як на три тижні, однак наразі пропонується відмовитися від адаптивного карантину та перейти до карантину вихідного дня.

Відповідно до постанови, карантин вихідного дня діятиме по всій території України з 00:00 годин суботи до 00:00 годин понеділка впродовж трьох тижнів — з 14 по 30 листопада.

У вихідні дні, зокрема, заборонена діяльність закладів харчування, торговельних центрів, культурних закладів, спортзалів, фітнес-центрів, закладів розміщення, в тому числі готелів (окрім тих, що виконують соціальні функції). Водночас працюватимуть аптеки, супермаркети, АЗС, метрополітен.

У будні дні по свій країні діятимуть обмеження, які застосовувалися для помаранчевої карантинної зони.

Крім того, уряд додатково виділив 895 мільйонів гривень для забезпечення лікарень киснем. «Ще в серпні облдержадміністраціям доручено забезпечити киснем 80 відсотків ліжко-місць. Минулого місяця на ці потреби ми спрямували 572 мільйони гривень. Уряд постійно на контакті з керівниками регіонів та керівниками департаментів охорони здоров’я. Чітко всім підкреслено: відсутність результату із забезпечення лікарень, коли для цього виділяються всі фінансові ресурси, — це неприпустимо. Тому ухвалюватимуться кадрові рішення», — підкреслив прем’єр.

Також уряд підтримав рішення про запровадження політики «єдиного звернення» в питанні призначення пенсій. За словами Д. Шмигаля, якщо раніше для оформлення пенсії потрібно було йти до Пенсійного фонду, а потім кілька разів у банк для відкриття рахунку, то тепер працюватиме принцип одного звернення — коли людина просто звертається до Пенсійного фонду, а далі за зверненням самого фонду чи органів соціального захисту буде відкрито відповідний рахунок у банку.

Згадавши про представлення минулого тижня аудиту держави та векторів економічного розвитку, які, зокрема, передбачають перехід від сировинної до високотехнологічної економіки, прем’єр повідомив, що уряд затверджує концепцію державної програми розвитку авіаційної промисловості до 2030 року. «Із 2016 року не випущено жодного серійного літака, складальне виробництво збиткове, нові ринки не розвиваються, кошти у виробництво не інвестуються», — сказав Д. Шмигаль, зауваживши, що також є такі конкретні проблеми, як відсутність європейської сертифікації українських літаків, неефективні стимули від держави та невключеність у світову виробничу кооперацію. За словами глави уряду, у програмі представлено декілька варіантів розвитку літакобудівної галузі. Базовий варіант передбачає щорічне фінансування галузі з боку держави приблизно на два мільярди гривень, що має дати змогу відновити повномасштабне виробництво цивільних літаків та освоїти повний процес виробництва гелікоптерів. «Обсяг реалізованої продукції у разі виконання програми оцінюється у 300—350 мільярдів гривень за дев’ять років, що дасть можливість зберегти та створити десятки тисяч високотехнологічних робочих місць», — припустив глава уряду.

Кабінет Міністрів підтримав та подасть до Верховної Ради низку законопроектів: про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо діяльності державних реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю); про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (щодо забезпечення контролю за використанням коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій); про внесення змін до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» (щодо застосування поліцейськими електрошокових приладів контактної та контактно-дистанційної дії); про ратифікацію

Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща (щодо утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на україно-польському державному кордоні); про внесення змін до деяких законів України (щодо резервного копіювання з метою кіберзахисту інформації державних електронних ресурсів та централізованого зберігання таких копій Держслужбою спецзв’язку та захисту інформації України).

Скріншот відео.