Проте експерти були практично одностайні в своїх прогнозах, що не обійдеться також без обговорення польського та угорського вето, яке анонсували представники Варшави та Будапешта під час понеділкового засідання на рівні представників (послів) країн ЄС у Брюсселі.
Йдеться про фінансову перспективу Євросоюзу 2021-2027, a саме -- про узгоджену раніше пропозицію щодо прив'язки виплати коштів з євросоюзівського бюджету країнам-бенефіціарам до питання дотримання принципу верховенства права.
Бюджет ЄС на 2021-2027 рр. на загальну суму 1,1 трильйона євро вимагає одностайної згоди 27 країн спільноти. Аби він набрав чинності наступного року, цієї згоди треба досягти до 31 грудня цього року. У випадку недосягнення порозуміння, у 2021-му, найімовірніше, почне діяти річний проміжний бюджет.
Натомість, як пояснюють експерти, пов'язане з цим бюджетом розпорядження стосовно вимоги дотримання верховенства права, проти якого виступили Польща та Угорщина, вимагає лишень так званої необхідної більшості. А це означає, що за спротиву лишень Варшави і Будапешта воно буде прийняте. Але механізм верховенства права не буде ефективним, якщо не ухвалять бюджет на 2021-2027 рр.
Іншим прецедентом, пов'язаним з новою євросоюзівською фінансовою перспективою, є те, що ніколи раніше разом із бюджетом не ухвалювався фонд відновлення економіки на загальну суму 750 мільярдів євро (390 мільярдів - безпосередні гранти та 360 мільярдів -- позики), що має бути відповіддю ЄС на пануючу пандемічну кризу. Цей фонд вимагатиме додаткових власних джерел, а отже, й у цьому питанні також потрібна одностайність 27 країн.
Тож вето для бюджету автоматично означає вето для фонду відновлення економіки. Ціна вето для Польщі це 123 мільярди євро дотацій (в тому числі 27 мільярдів з фонду відновлення економіки) та майже 32 мільярди євро дешевих кредитів з фонду відновлення, попереджають критики дій правлячої більшості з числа опозиційних сил та критично налаштованих експертів.
За повідомленнями деяких польських ЗМІ з посиланням на джерела в Брюсселі, бюджетний конфлікт може мати «друге дно»: країни, названі «чотирма скнарами» (Австрія, Данія, Голландія і Швеція), займають «тверду позицію» у питанні верховенства права, керуючись не лише «захистом європейських цінностей», а й надією, що це призведе до затримки з початком виплат з фонду відновлення, а, можливо, й до ще більшого його обмеження. При цьому журналісти пригадують той факт, що саме під тиском цих країн уже раз було змінено первісно плановане співвідношення коштів цього фонду: 500 мільярдів - на незворотні гранти і 250 -- на дешеві позики.
Так це чи ні - покаже час. Натомість польські політологи нагадують заяви прем'єра Матеуша Моравецького, який ще влітку хвалився своїми досягненнями в переговорному процесі щодо бюджету і фонду. Причина -- у внутрішньопартійних тертях усередині правлячої коаліції правих сил та в суперництві за майбутнє лідерство в партії між чинним прем_єром, який є висуванцем лідера «Права і справедливості» Ярослава Качинського, та міністром юстиції і генеральним прокурором Збігневом Зьобро -- лідером «Солідарної Польщі», голоси якої критично важливі для збереження парламентської більшості, а, отже, й влади, ПіС.
