Поки Європа та США трощили списи через будівництво другої лінії транзиту російських вуглеводнів «Північний потік-2» в обхід України, Німеччина активно споруджувала його наземне продовження — Європейський з’єднувальний газопровід (EUGAL).
Він проходить паралельно з першою лінією EUGAL. Річне прокачування нею природного газу з Росії до ФРН через Балтійське море — 30,9 млрд куб. м. Протяжність другої гілки становить 485 кілометрів — з узбережжя Балтійського моря до кордонів із Чехією. А вже звідси газ мав транспортуватися далі — до Австрії та південно-європейських країн. Прокладали «трубу» німецька компанія Gascade Gastransport GmbH і російський газовий монополіст «Газпром».
Раніше було плановано, що другий EUGAL запустять в експлуатацію 1 січня 2021 року. Але прес-служба Gascade повідомила, що запуск відбудеться пізніше — 1 квітня: «через непередбачені затримки з будівництвом нової газової інфраструктури». Також у повідомленні ідеться про те, що після завершення будівництва другої лінії і компресорної станції Radeland 2 буде доступна повна річна потужність обох ліній EUGAL до 55 млрд куб. м природного газу. Але нині, зазначається у прес-релізі Gascade, для підтримування нової гілки в робочому стані в неї запустили частку вуглеводнів з першого «Північного потоку».
Утім, експерти в перенесенні термінів запуску транзиту на повну потужність називають іншу причину: неодноразові санкції США, котрі призупинили спорудження, власне, самого «Північного потоку-2». А чимало німецьких ЗМІ дедалі частіше пишуть про приреченість газопроводу через нові обмеження Вашингтона, які мають бути запроваджені на початку наступного року.
Деякі оглядачі вважають, що за новообраного президента США Джо Байдена будівництво «Північного потоку-2» може зупинитися назавжди. Та й члени команди Байдена днями заявили, що він виступатиме проти цього газопроводу як «принципово поганої угоди, аби закріпити енергетичну незалежність Європи». Про що йдеться у статті видання Bild.
Це цікаво ще й тому, що після перемоги Байдена на виборах президента США перші особи Німеччини та чимало політиків висловили сподівання на потепління у відносинах США та ФРН і відновлення дружнього курсу, котрий проводила стосовно Берліна адміністрація Обами. Навіть усупереч тому, що ще недавно вони досить агресивно радили США не пхати носа в чуже просо, маючи на увазі закиди Вашингтона щодо «неправильної» енергетичної політики Берліна…
Проте Bild пише, що плекати великі надії щодо «потепління» у справі з «Північним потоком-2» не варто. Адже Палата представників і Сенат Конгресу США вже домовилися включити санкції проти газопроводу в проект оборонного бюджету на 2021-й, який має бути ухвалений до кінця року. Саме такі санкції, вважає видання, можуть поставити велику крапку на будівництві транзиту.
Як буде — навряд чи будь-хто скаже. Але що нудно не буде, то напевне….
