Ясний погляд блакитних очей, козацька чуприна на голеній голові та сережка у вусі у формі півмісяця... Гадаєте, це опис козака з історичної книжки? Можливо. Але ця розповідь не про історичний персонаж, а про звичайного (принаймні, як на перший погляд) вчителя фізичної культури навчального закладу Мар’янопільського старостату Новоукраїнської ОТГ Сергія Кондратьєва.

Для Сергія особливості його зовнішнього вигляду не просто стиль чи елемент образу українського козака, а своєрідне відображення стану душі.

Довге пасмо волосся на голеній голові козака, чи, як його називають, оселедець, символізувало відвагу, сміливість, готовність будь-якої миті померти за свою землю. Козаки казали: «Як на війні загину — мене ангел понесе в небо за чуприну».

А ще, як розповідає сам Сергій, чоловічу козацьку чуприну можна було носити лише тим, хто побував у боях і брав участь у козацьких битвах! Тож недарма пасмо на вибритій голові через століття знову здобуло неабияку популярність серед української молоді та представників патріотичних кіл.

Щодо сережки в лівому вусі, то й тут чимало цікавого. Виявляється, вона не для краси. Козачий звичай носити сережки пов’язаний винятково з військовим життям. Однак не всі козаки мали право їх носити, адже вона вказувала на роль і місце козака в роду. Цей елемент прикраси вважався оберегом, але водночас виконував цілком практичну місію — командир при рівнянні ладу направо і наліво чітко бачив, кого слід більше берегти в бою. Бо ж сережка в лівому вусі у козака означала, що він — один син у матері, сережка у правому — останній чоловік у роду. Якщо ж козак носив по сережці і в правому, і лівому вусі, то це означало, що він — одна дитина у батьків. У походах і боях таких за можливості берегли. Не можна сказати, що наявність сережок звільняла козаків від небезпек. Усі билися в боях плечем до плеча і несли тяготи походів. Але решта за негласним правилом намагалися їх оберігати і, як могли, підстраховували...

До Сергія захоплення козацтвом прийшло після служби в АТО, на яку він був мобілізований у 2014 році. Вперше взявши до рук козацьку шаблю в 2018 році, вже на початку 2019-го він взяв участь у відкритому Кубку Дніпропетровської області з козацького двобою та посів там перше місце.

Нині він — чемпіон України і тренер із козацького двобою. У вільний від уроків час залюбки тренує юних козаків і козачок у Новоукраїнській дитячій спортивній школі.

Чоловіка поважають колеги, люблять діти і цінує керівництво. У своїй педагогічно-учнівській родині Сергій почувається легко та невимушено, він щасливий. Бо тут вважають, що їхній колектив — це маленький, але дружний механізм, де кожен — його маленький гвинтик. Такий, якими є всі ми, українці — громадяни своєї вільної України — справжні козаки свого роду, які завжди готові захищати гідність і свободу своєї держави.

Кіровоградська область.

Фото автора.