У січні-вересні цього року загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився на 347 млрд грн, або 17%, — до 2,3 трлн гривень. За оцінками Рахункової палати, збільшення боргу спричинене здебільшого девальвацією гривні до іноземних валют, у яких номіновано борг. Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи висновок про результати аналізу виконання закону про державний бюджет України на 2020 рік у січні-вересні.

Коментуючи загалом виконання державного бюджету-2020 за 9 місяців, Валерій Пацкан наголосив, що він виконувався в умовах: істотнішого, ніж враховано при визначенні показників державного бюджету на цей рік, зменшення реального ВВП, яке, за уточненою оцінкою Рахункової палати, становило 5,5%; значно більшого, ніж прогнозувалося, скорочення імпорту; міцнішого від прогнозного середнього обмінного курсу гривні; меншого від прогнозного зростання цін.

Низька якість макроекономічного прогнозу призвела, за оцінками Рахункової палати, до недонадходження 76 млрд грн доходів державного бюджету і водночас зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на 30 млрд гривень.

Коментуючи ситуацію з доходами, голова Рахункової палати зауважив, що в січні—вересні цього року вони становили 75,6% плану на рік. «Це високий рівень виконання, зумовлений зменшенням, насамперед ще у квітні, встановленого у законі про державний бюджет обсягу доходів на 117 млрд грн, або 11%, — зазначив Валерій Пацкан. — За оцінками Рахункової палати, за таких умов план доходів у 2020 році може бути перевиконано. Для цього достатньо буде, щоб у IV кварталі надійшло не менше, ніж у ІІІ. Це реально...».

Водночас, наголосив голова Рахункової палати, перспективи виконання плану видатків на рік не такі оптимістичні. Так, у січні—вересні видатки загального фонду на 93 млрд грн, або 11%, менші від плану на звітний період.
«Наприклад, унаслідок прорахунків при підготовці рішень про виділення коштів із фонду COVID-19, тривалого затвердження паспортів окремих бюджетних програм, незавершення процедур закупівель не використано 24,8 млрд грн за 20 з 25 бюджетних програм (або 47% запланованих на січень-вересень)», — наголосив Валерій Пацкан.

Крім того, зазначив голова Рахункової палати, найбільшою проблемою в січні—вересні стало невиконання плану надходжень загального фонду державного бюджету, що зросло порівняно з невиконанням у першому півріччі більш як утричі і становило 122 млрд грн, або 10%. Це спричинено здебільшого недонадходженням запланованих на січень—вересень державних запозичень і стало основною причиною зростання з початку року заборгованості загального фонду за отриманими з Єдиного казначейського рахунку (ЄКР) коштами в 17 разів — до 28,6 млрд гривень.

«Для виконання бюджету необхідно у жовтні—грудні отримати 225 млрд грн, або 35% плану на рік. Ризики недоотримання державних запозичень на прийнятних умовах у визначених у законі про бюджет обсягах є істотними», — додав Валерій Пацкан.

Він також зауважив, що видатки державного бюджету на надання трансфертів місцевим бюджетам на 4 млрд грн, або 3,4%, менші від плану на січень—вересень. Зокрема, внаслідок ненадходження до спецфонду державного бюджету плати за ліцензії на проведення азартних ігор не надано місцевим бюджетам три субвенції у сумі 1,8 млрд гривень.

За матеріалами прес-служби Рахункової палати.