За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, під час опрацювання законопроекту уряд провів багато спільної роботи та консультацій з народними депутатами та експертами. 

«Врахували більшість із наданих пропозицій, виходячи з пріоритетності видатків, наявних можливостей ресурсної частини бюджету і стану національної економіки. Ключовий аспект — це те, що бюджет залишається збалансованим та реалістичним до виконання. Наступного року ми очікуємо зростання економіки, що дасть нам змогу продовжити збільшення видатків на медицину, освіту, оборону та інші галузі», — зазначив він.

Доходи підготовленого до другого читання проекту бюджету-2021 передбачено в сумі 1 трлн 92 млрд гривень, а видатки — в сумі 1 трлн 328 млрд гривень. «Знайдено можливість зменшити дефіцит держбюджету по відношенню до ВВП із запланованих до першого читання 6 відсотків до 5,5 відсотка», — повідомив Д. Шмигаль, нагадавши, що цьогорічний бюджет передбачає дефіцит на рівні 7,5 відсотка. «Тобто на 2021 рік маємо збалансований показник дефіциту, який допоможе не збільшувати податки для бізнесу та водночас покращити фінансування соціальної сфери і медицини та надати підтримку підприємцям, які постраждали від пандемії», — сказав глава уряду, охарактеризувавши документ як бюджет можливостей і для розвитку, і для промисловості, і для малого та середнього бізнесу.

У цьому контексті прем’єр звернув увагу, що Міністерство фінансів провело успішні консультації з Міжнародним валютним фондом щодо основних параметрів проекту держбюджету на 2021 рік.

Міністр фінансів Сергій Марченко у свою чергу зазначив, що проект держбюджету на 2021 рік — це чітко прорахований, збалансований та реальний до виконання документ. «Ми ґрунтовно опрацювали всі поправки та пропозиції народних депутатів, які викладені у постанові Верховної Ради про схвалення бюджетних висновків, якими було передбачено внесення низки змін до проекту бюджету на 2021 рік до другого читання», — сказав він, зауваживши, що до бюджетних висновків увійшла 2451 пропозиція народних депутатів, «що, по суті, складає орієнтовно ще один такий бюджет». Водночас С. Марченко повідомив, що Мінфін врахував більшість із наданих пропозицій, виходячи із пріоритетності видатків, наявних можливостей ресурсної частини бюджету і стану національної економіки.

«Для нас принциповим було те, щоб усі видатки були підтверджені реальними доходами. Тут немає місця надутим чи прихованим доходам. У процесі доопрацювання ми проводили консультації з місією Міжнародного валютного фонду щодо формування спільного бачення основних бюджетних показників у рамках програми партнерства України і МВФ щодо рамок доходів, видатків і дефіциту. В цілому, параметри бюджету-2021 збігаються з оцінками фахівців фонду, що було важливим для продовження успішної співпраці між Україною та МВФ», — сказав міністр, додавши, що під час підготовки проекту до другого читання знайдено можливість зменшити дефіцит сектору загального державного управління по відношенню до ВВП з 5,8 відсотка до 5,24 відсотка та, держбюджету, відповідно, з 6 відсотків до 5,5 відсотка.

За словами С. Марченка, доходна частина відображає те, які надходження без підвищення податків наступного року реально зможе забезпечити економіка. Зокрема, доходи проекту держбюджету на 2021 рік мають збільшитися на 21 млрд гривень і сягнути 1,92 трлн гривень. «Видатки передбачено у сумі 1,328 трлн гривень. Скорочення по загальному фонду становила 12,8 млрд гривень. Це дало змогу зменшити рівень дефіциту на 24 млрд гривень», — зазначив він, висловивши переконання, що цих коштів достатньо для фінансування усіх пріоритетних потреб держави.

«Цей документ є дорожньою картою на 2021 рік, яка дасть змогу зробити нашу країну успішною, а економіку — сильною у середньостроковій перспективі. Схвалення проекту бюджету на 2021 рік урядом, а згодом, сподіваюся, парламентом, — це наша спільна відповідальність за фінансові умови, у яких житимемо всі ми наступного року», — наголосив міністр фінансів.

Під час голосування за направлення підготовленого до другого читання проекту держбюджету на 2021 рік до парламенту міністр охорони здоров’я Максим Степанов утримався.

Також уряд підтримав законопроект про внесення змін до Закону «Про Національне антикорупційне бюро України», яким пропонується врегулювати питання призначення директора НАБУ до внесення змін у законодавство відповідно до рішення Конституційного Суду з цього питання.

«Для нас ключова позиція — це збереження незалежності НАБУ і, водночас, приведення усіх положень закону про його діяльність у відповідність до норм Конституції України. Тому ми запропонуємо Верховній Раді зміни, які вирішують обидва ці питання», — сказав прем’єр. За його словами, законопроектом пропонується закріпити за Верховною Радою повноваження ухвалювати рішення про звільнення директора Національного бюро з посади за наявності чітко виписаних у законі підстав.

При цьому важливим положенням запропонованого законопроекту є позиція, що нинішній керівник НАБУ продовжує здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника. «Так ми зміцнюємо антикорупційну архітектуру та залишаємося вірними антикорупційній політиці реформ», — наголосив Д. Шмигаль.

Міністр юстиції Денис Малюська поінформував, що мета цього законопроекту — забезпечити процедурні гарантії нормальної роботи інституції після набрання чинності рішенням Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про НАБУ. «Ми нічого радикально не змінюємо, проте забезпечуємо збереження статус-кво до набуття чинності законом про внесення змін до Конституції або іншого законодавства, яке впровадить новий порядок призначення директора НАБУ відповідно до рішення Конституційного Суду. Тобто це перехідний закон, який спрямований на забезпечення стабільної роботи НАБУ», — повідомив міністр юстиції.