У Національному музеї Голодомору-геноциду відбулася презентація нової книги доктора історичних наук, завідувача кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Сергійчука «Голодні, босі і роздіті»… Українські діти в 1932—1933 роках».
Видання, присвячене пам’яті дітей, що померли страшною смертю в роки Голодомору, стало результатом багаторічного вивчення архівних матеріалів та свідчень тих, хто на власні очі бачив, як сталінський режим знищив мільйони людей. Дослідник зокрема актуалізував ті архівні джерела, на які історики майже не звертають увагу, наприклад, списки дітей, які ходили до школи, документи з реформування шкільної системи, що відбулося внаслідок некомплектності класів після Голодомору.
За словами Володимира Сергійчука, від голоду в 1932—1933 роках померло 3,5 млн українських дітей дошкільного і шкільного віку.
Про той час відома українська діячка, педагог і літературознавець Софія Русова писала: «І гинуть діти на Україні масово, сотнями тисяч. Московини усе загарбали в українського народу — його плодючу землю, його волю, його вільну думку, вони відняли в нього його дітей і свідомо вперто нищать їх!»
Проілюструвала книгу, видану за підтримки Фундації Голодомору-геноциду (Чикаго, США) та Міжнародного культурного фонду «Сяйво», учениця 9-го класу, переможниця міжнародних мистецьких конкурсів Олександра Сергійчук.
У Музеї напередодні 87-х роковин Голодомору відбулася і презентація міжнародного проекту «Аудіогід для кожного». В рамках проекту музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами протягом півтора року працювали над створенням, перекладом, начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів. Загалом було записано 170 годин аудіо.
«На наші звернення про допомогу з перекладом та начиткою текстів люди відгукувалися дуже тепло. Деякі волонтери, наприклад, Штефан Лушпак з Румунії, Крістіан Вайзе з Німеччини, Асаф Бартов з Ізраїлю приїжджали до Києва тільки для того, щоб записати екскурсію. Окремі записи були зроблені в професійних студіях за кордоном, а італійський та перський аудіогіди начитували популярні диктори Сальваторе Мацца і Махмуді Німа», — каже генеральна директорка Музею Голодомору Олеся Стасюк.
Тепер аудіоекскурсії в музеї, який щодня відвідують іноземці, можна буде послухати англійською, хорватською, російською, французькою, латиською, норвезькою, італійською, польською, чеською, арабською, турецькою, японською, іспанською, португальською, румунською, шведською, литовською, китайською (путунхуа), вірменською, болгарською, білоруською, грецькою, казахською, перською, в’єтнамською, угорською, корейською, азербайджанською, кримськотатарською, на івриті.
«У процесі роботи над проектом багато перекладачів адаптовували термінологію, яка стосується Голодомору, адже не в усіх мовах вона була розроблена раніше. Так історія геноциду українців стане ближчою та доступнішою для іноземців», — зазначає кураторка проекту Лариса Артеменко.
Працює музейний аудіогід з 24 листопада.
